У своїй книжці “Повна історія пілотованої астронавтики США” я згадую про ту книжку, яка зацікавила мене в дитинстві, завдяки якій я почав заглиблюватися в космічну тему – і завдяки їй з’явилася і моя книжка.
Ось вона, автор Павло Клушанцев.
Мене там найбільше зацікавила американська станція “Скайлеб”. Про радянські космічні кораблі та станції можна багато де було прочитати, а от про американців – це була справжня рідкість. А тут ось, бачте, прямо нутрощі її показали.
Там ще й історії різні із життя-буття трьох екіпажів – про “привидів”, наприклад, про проблеми зі здоров’ям. (А от про страйк Skylab 4, до речі, не згадується взагалі. Цікаво, чому. Це ж була б така чудова можливість дати копняка буржуям.)
От звідти, з оцих усіх картинок – моє захоплення астронавтикою. І “Повна історія пілотованої астронавтики США“, вона виросла з цієї книжки Клушанцева.
А ще там був розділ про майбутнє космонавтики. І там, в цьому розділі, були отакі от малюнки.
Звісно, станція була радянська – бачите, на ній написано “Мир”. Та і ракетоплани теж – а які ж іще могли туди літати? 🙂
І тут от що цікаво. Книжка вийшла 1975 року. А проєкт “Буран” з’явився у радянських документах – 1976-го. Тут, як на мене, два варіанти появи таких картинок.
- Або автору хтось підказав, що отакі ідеї є – хоча за витік секретної інформації, а тим паче про використання ї у книжках, по голові б нікого не погладили.
- Або автор вирішив використати американську ідею, яка уже повним ходом втілювалася у життя. Саме 1975 року розпочалося будівництво першого космічного човника, “Коламбії”, а контракт на будівництво авіапрототипу, “Ентерпрайз”, був підписаний 1972-го.
Так що в СРСР про програму Space Shuttle знали – і цілком могли використати її в цій книжці. Думаю, так і було.
Так от. У книжці Клушанцева мріялося, що до станції “Мир”, якої теж іще не було (отут я замислився, що, можливо, і про “Буран” автору злили інфу – бо історія “Мира” розпочалася ж після 1975 року точно), будуть літати багаторазові космічні кораблі. Вони і літали. 29 червня 1995 року уперше “космічний човник” пристикувався до орбітальної станції.
Але це був не радянський, а американський шатл “Атлантіс”. Та і країни, в якій видавалася та книжка – уже 3,5 роки як не існувало.
Отак. Бійтеся своїх недоформульованих бажань 🙂
vmylenko.com 