Після Другої світової війни сталінська комуняцька імперія, захопивши частину центральної Європи, почала мітити територію. Крім пам’ятників вождю та радянським солдатам-“освободітєлям” це найкраще було робити перейменуванням міст. На честь Сталіна, звісна річ.

Міста із “Сталіним” у назві з’явилися у всіх окупованих країнах, крім Чехословаччини:

• Східна Німеччина – Шталінштадт (з 1961 року Айзенгюттенштадт); 
• Румунія – Орашул-Сталін (з 1960-го Брашов);
• Болгарія – Сталін (з 1956-го Варна; до речі, і перейменували на честь вусатого маніяка першими – ще 1949-го, усі інші уже на початку 50-х);
• Угорщина – Сталінварош (з 1961-го Дунауйварош);
• Польща – Сталіногруд (з 1956-го Катовіце; є версія, що спочатку хотіли перейменувати Ченстохову, але через наявність там знаменитої ікони не стали – бо що б це було, “Матка Боска Сталіногрудска”).

Навіть у Албанії, яка не була окупована СРСР, але перейшла на “соціалістичний шлях розвитку”, теж з’явилося місто Сталін. З 1990 (!) року місто повернуло назву Кучова.

А от у не просто окупованій, а повністю контрольованій Москвою Україні міст на честь Сталіна і не було. Ні. ну було Сталіно – нинішній Донецьк (до речі, “ДНР”ія ще не перейменувала місто назад?), але вважалося, що це типу на честь сталі, яка там виробляється, і взагалі це до смерті Леніна перейменували, уважили усопшего вождя, так би мовити. Та і 1924-го ще культу особистості Сталіна не було і не могло бути – у нього ще були потужні опоненти у ВКП(б).

Отже, міст не було. Але могли з’явитися. Теж після Другої світової війни. Причому в різних кінцях “країни”-республіки. Ось ці дві назви, які могли втілитися у життя:

• Сталінодніпровськ
• Сталінокарпатськ

Вгадайте, які обласні центри мали отримати такі назви?

Перше – це Херсон. 1950-го таку ідею задвинув у Москві номінальний український “президент”, голова Президії ВР УРСР Михайло Гречуха. Херсонці, будете гуляти в столиці по Байковому цвинтарбю – зайдіть на ділянку №7, скажіть там покійному, що ви думаєте про його ідею.

Друге – воно ще могло отримати назву Сталінград Карпатський. Це тодішній Станиславів так хотіли обізвати. (А сусідній Калуш – Червоноармійськом.) Але обійшлося. А потім уже і не до Йоськи було. До речі, нинішнє своє ім’я місто отримало теж не відразу. Спочатку була ідея назвати місто – Франкове. Але злякалися, що виглядатиме як натяк на іспанського каудільо. (Ще й наголос у прізвищі “Каменяра” ж був – на перший склад.) Тому і з’явилася така конструкція з іменем-прізвищем.

Але пам’ятник Сталіну у майбутньому Франківську стояв, аякже. Он нагорі фото. Франківчани, упізнаєте будівлю? 😉