Цвинтар в Іваничах: Унікальні пам’ятники і пам’ять

Про цей цвинтар я прочитав незадовго до поїздки. І зацікавився прочитаним та побаченим. Тож вирішив сам відвідати його. І ось що побачив.

Для початку ось така могила. Хтозна, чи вже в 82-му (тобто, звісна річ, 83-му) році таке поставили, чи вже ближче до наших днів. Але, судячи з вигляду – таки тоді. Ну та й зрозуміло, все-таки 16-річному хлопцю, батьки, певна річ…
632066ce89c3c9ca5c3f613f3e0329b9.jpg

А тепер поїхали дивитися раритети.

Ось вам зразок волинської говірки – “соружоной”, “сорожил”.
4d0004c081f3b1713e4ace608419e34b.jpg

Це значно пізніше, і тут уже й мова відрізняється трохи – але формат майже ідентичний.
3aa7f306097fde032afc4fb3e182e27e.jpg

1919 рік. Мені, який виріс у степовому селі, де єдина могила, старіша початку 60-х – це могила мого прадіда (хоча люди, як ви розумієте, помирали практично від початку заселення території і створення села у 20-х) – такі дати бачити трохи незвично.
7f5ef0d628104f9fb3150a81b2290481.jpg

Я так і не зрозумів – “месник” це загальна назва, означення роду занять померлого? Бо прізвище начебто “Ясейко”…
d70301949e01d6055e77a0fc78fc180c.jpg

Отаких хрестів високих там штук п’ять стоїть. Що вони означають – чесно кажучи, не знаю. Ризикну припустити, що 1768 – це щось пов’язане з Коліївщиною. Хоча вона від Волині далеченько була…
99bae6299b77c743459021f9e5f0994a.jpg

1596 – Берестейська унія?

52fa0fde15a6ca98b763dddd50208463.jpg

Уточнення – “помер трагічно”. Теж 16 років хлопчині було, як і на першому фото.
a3eafb78fdc6eed9294d2ccb69570893.jpg

Тут схоже на московитську мову – і не дивно, бо до Першої світової це ж була територія Російської імперії.
16423a272aff498a5ef77ddfdc3741c1.jpg

Ну, тут з датами усе зрозуміло, правда ж?
1fc111d3aa70394280ea4403d92593fc.jpg

1709-й. Рік Полтавської битви і чергової поразки України у боротьбі з Мордором.
423f7417aebce579e1c1cded4519e559.jpg

Знову повертаємося до могил. Ось такі фото старі є.
68ec7bf72f0f52bd9ce4b747624b4096.jpg

50-і роки – а такі самодільні таблички. Хоча хтозна, може, в інших регіонах так само було.
4ec483ec49098ca8e21a5377a921e09a.jpg

Мужу від жинки.
8d7b0047efc651ab67f57638051dfd6a.jpg

1972-й рік. У це час у нас на сході уже точно були штамповані, “фабричні” таблички. А тут – бачте.

І ще одне – “дарунок”. Там далі ще буде подібне формулювання. Ніде такого не бачив.
bbf3de2f504f25321354d9754dc282f7.jpg

Цікаві три хрести.
43767f36c5b0c080f017e7aceb24d1a1.jpg

О, це відразу видно, що ще за часів Російської імперії, і без дати можна здогадатися.

Тільки от – мені здається, чи й справді там “туть”, а не “тутъ”?
39fe61920dc98cd293f00efd79189a90.jpg

Палажка, Михайло і Фроська – правильно ж?
8d4b36ff1642591db37e66f2c3e86266.jpg

Ось ще – “останній дар”. 
514a08f55304cd6267cfb7e25a81887c.jpg

Є і польською мовою таблички. Але тут, вибачте, не розберу.
cda2603d41806490f44be5096aa1a0d2.jpg

Навряд чи це ще тоді пофарбовано було.
f009a2cf09760efdd1e416c771bec6fe.jpg

Колони з віхами в історії України ви вже бачили. А як вам такий “пам’ятник картоплі”? 1766 року начебто її почали у Р.І. садити.
9d3fbe683f00e591db25b719e6a6f36a.jpg

Просто і довговічно – нашкрябати на металевій пластинці.
0164979e4715d1b9ce98b90465a34ccd.jpg

А ось зараз будуть ті хрести, про які я і прочитав у ФБ. Просто зацитую френда Романа Маленкова:

“Нинішній стан цвинтаря – заслуга мешканця Іваничів – Євгена Петрова-Хватова. Це він врятував металеві ковані старовинні хрести від здачі в металобрухт, він їх встановив на постаменти, він опорядив багацько могил, і сам вигравіював на таблицях історії людей, часто героїв, які знайшли вічний спочинок у тих могилах. Це унікальний цвинтар, а написи на таблицях часто захоплююче чтиво”.
e1b33926570583308880213f243ab462.jpg
11dd3fd5aabeb1253839114d1cb80c55.jpg

Про Чорних запорожців. Та взагалі ціла історія описана.
8be0ea8dd2cff6639b0f1696c742a2da.jpg

Ось так вони виглядають. Прямо біля церкви, якщо захочете шукати. А цвинтар з боку Нововолинська, перша ж вулиця ліворуч і потім ще раз ліворуч, коли побачите саме кладовище.
4607cec4dbcf8e3c238cc69da5389439.jpg

Які чудові фотоекспонати з минулого! Ну, і опис – “військовий пастер православія”.
e6174e3b40c4a799e99309789bed80fd.jpg

Учитель у війську доброволець сестра милосердя.

Замучена під Базаром учасниця Другого зимового походу. Коротко, із Вікіпедії:

“17 листопада 1921 в селі Малі Міньки поблизу Базару у ході Другого зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. З останніх десятки поранених померли, 41 офіцера піддали подальшим допитам, решту — 359 засуджено на смертну кару. Після суду полонених перевели до Базару і розмістили в церкві. 23 листопада 1921 в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії”.
e43b943bd0596e43c33e8f4a07b21fcc.jpg

А це уже інша війна.
717e573b42ceda290b1ddd13a3185c4a.jpg

А це, здається, уже 60-і роки.
dc91486b4d4732831a4297aa54d7e925.jpg

Ось вони, ці чотири могили Хватових, збережені їхнім нащадком.
92c82d6219c6ff5920afa88f990aad60.jpg

Окремо хрести на хрестах сфотографував.
33f2a8103eaa805c545d27fa9fabe9ee.jpg
452f7607ca5583ef2f3e48b68a490a74.jpg

1906-й. Та Мотря Симчук вона і все.
adb4999dd723fc11cc742ca7e7e5bc91.jpg

Ви ж знаєте, що буква Ять українцями та московитами читалася по-різному?
4c11b67f708b6cc841eb0c5cf9784eb4.jpg

Тут мене зацікавив, по-перше, варіянт імені – Оксеня. А по-друге, “ридні”, а не “рідні” (літературна норма).
6dd057fc4678e34c255eb383e66188a6.jpg

Т + С – тут спочиває, наскільки я розумію.
9702bc4642fc979f3971e3640526bd85.jpg

А це хрест без написів. Ну, або стерлися уже, що не прочитаєш.
de4f1f5a563e72200e8cdbe8c6ee00f8.jpg

І це щось дуже старе – не пам’ятник навіть, а просто плита з написами.
20bb04340290ac11398ac3e8c0aefcee.jpg

1944 рік. Часи Другої світової.
836abe3d4ac39688bad38fff1852d69b.jpg

Дивіться, скільки Остапів народжувалося у другій половині ХІХ століття.
e531f5a3817f1b3876c18c32e2724bda.jpg

Цікаве прізвище. Не дуже українське, правда?
496487bf1b48bbc186780867f79dca42.jpg

Ось такий незвичайний цвинтар. А завтра розкажу про один іще унікальніший, закинутий у тих же краях.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s