У моєму рідному регіоні, де я народився і прожив майже усе своє життя – відразу два свіженькі сексуальні скандали, у яких фігурують неповнолітні жертви.

Для початку – область. У одному із дитячих таборів Бердянська вожатого спіймали ось на чому. 18-річний чуваня (студент одного із столичних вишів) рано-вранці заперся у кімнату, де перебували чотири дівчинки. Думав, що вони усі сплять. Стягнув з однієї труси, почав мацати її статеві органи – і знімав усе це на телефон.

Хз, хворий на голову чи бабло вирішив на відповідному контенті заробити. Я читав і таку, і таку версії. Дівчинці – 10 років, тобто тут ніякої ефебофілії, чистої води педофілія.

Чуваню спіймали уже на вокзалі. Дитина розповіла батькам, ті повідомили поліцію – історія закрутилася.

Але закрутилася у зовсім інший бік. Бердянський райсуд (самий гуманний суд в мірє!) відпустив цього пацика навіть не під домашній арешт, а на поруки одного із депутатів Запорізької міської ради. Причому тут міська рада Запоріжжя до події у Бердянську? Не знаю. Може, якісь зв’язки, невидимі масам, є.

Якщо комсь цікаво – депутат цей, за інформацією ЗМІ, є членом фракції “Єднання”, це партія міського голови облцентру Буряка. Ось цей депутат. (А адвокатом у столичного студента буде феєричний персонаж, чєловєк-політик-і-адвокат, якого добре знають у місті, і якийсь чомусь не поспішає хвалитися цєю справою.)

Отакі в Запоріжжі представники партії місцевої влади – беруть педофілів на поруки. Може, чують в них соціально близьких? 🙂

А тепер – власне про обласний центр. Там на педофілії спіймали тренера з карате. Той з середини 2020-го (цілий рік!) вчиняв розпусні дії щодо 11-річного хлопчика, з яким – як сам сказав, за пропозицією місцевої федерації – під час карантину займався удома.

Цього персонажа, на щастя, закрили за ґрати. Мабуть, у буряковому “Єднанні” не знайшлося більше співчуваючих депутатів. Але от що цікаво.

От що повідомляється на сторінці Жовтневого райсуду Запоріжжя (до речі, чому Жовтневого, а не Олександрівського?) про підозрюваного:

“У минулому притягувався до кримінальної відповідальності за розбещення неповнолітніх із спричиненням легких тілесних ушкоджень, однак судимість погашена“.

Слухайте, мені так подобається цей інституту погашення судимостей. Типу якщо якісь там бюрократично-хронологічні формальності будуть дотримані – то чувак уже начебто як і не розбещувач неповнолітніх. А воно ж один раз не педофіл, еге?

І ще одне. Як людина із такою судимістю могла потрапити на роботу, пов’язану із дітьми? Ах, ну так – “судимість погашена” ж. І от він уже чистий. До певного моменту.

Гівно наше кримінально-процесуальне законодавство. Як можна викреслювати із біографії людини ТАКІ статті, як розбещення неповнолітніх? Та і політики у нас теж гівно, як показує перша історія. Ну що ж, залишається побажати пану депутату – аби до його дітей чи внуків вчителем-вихователем-тренером приставили б якогось такого, із погашеною судимістю. Візьме потім на поруки, не впєрвой…

А я знову згадую, як колись один знайомий, екс-працівник міліції, заявив – знали б ви, скільки у Запоріжжі педофілів… Ну от так і дізнаємося. По факту. Бо інакше – нІяк.