Цирк на дроті, з бухлом, Хуйлом і чотирма діями

Дія 1

Москва. Кремль.

Хуйло. Е-е-ей, чєловєк!

Вбігає Пєсков.

Пєсков. Слухаю, вашвеличносте!

Хуйло (чухає за вушком Медведєва, який сидить на цепу біля трону). Чуєш, як там тебе…

Пєсков (виструнчившись). Пєсков, вашвеличносте!

Хуйло. А, ну да. Піськов, хе-хе… Чуєш, Піськов, а кого ми по графіку сьогодні маємо чмурить?

Пєсков (заглядає в блокнот). Францію, вашвеличносте!

Хуйло (замислено). Ага, так-так, Франція… (Думає, чухає Мєдвєдєву яйця, від чого той аж підвискує і робить селфі на айфон.) Так, Піськов, пиши!

Пєсков витягає ручку із того місця, де у нормальних людей знаходиться анус.

Хуйло (здивовано). Ух йопта. Ну ти магьош, Піськов.

Пєсков. Радий старатися, вашвеличносте!

Хуйло. Маладєц. Зайдеш опісля до прем’єра (до речі, як його прізвище зараз?), скажеш, що я наказав виписати тобі пару дєрєвєнь із холопами. Десь під Ярославл… Нє, то близько, да Медведєв? (Медведєв лащиться і метляє хвостом.) Десь під Оренбургом, коротше. А поки пиши.

Пєсков записує.

Хуйло. Наказую заборонити ввезення усіх алкогольних напоїв під назвою “Шампанське”! Шампанське буде тільки у нас… еее, нехай десь…

Пєсков (догідливо). У Криму?

Хуйло (роздратовано). На хую твойому! А хоча ні, нехай буде в Криму. Заодно і дурачки ті порадуються, що ми про них не забули, хе-хе… Все, неси прем’єру – хай підпише і на сайт.

Пєсков збирається іти.

Хуйло. Нє, чуєш, Піськов. Скажи там, хай у Хацапєтовці шампанське буде.

Пєсков (здивовано). А-а-а… де це, вашвеличносте?

Хуйло. А я знаю. Я шо тобі, географ? Он у Шойгу спитаєш, він має знати. Сам же із якогось Кислодрищенська.

Дія 2

Франція.

Моет і Шандон. Ой, ви знаєте, там на Росії наказали усі імпортні шампанські перейменувати на “ігристі вина”. Мовляв, тепер шампанське тільки у них в Криму.

Французи. Шо-о-о? І навіть наше?

Моет і Шандон. Ну да…

Французи. Та пішов він нахуй, каров ачкастий!

Моет і Шандон. Еее, але ж бізнес є бізнес… Ви знаєте, ми тут подумали – мабуть, перейменуємо, ну а шо.

Французи. Підараси!

Комітет з шампанського. Так, стопе. Народ (звертається до світових виробників), ви бачили, що Хуйло творить? Так він завтра заявить, що справжній Париж – це у них під Челябінськом, а наш накаже перейменувати на “Західний Париж” чи ще щось таке.

Моет і Шандон. Еее, нє, ну а шо…

Французи. Ідіть нахуй, ган дони!

Моет і Шандон ідуть нахуй.

Комітет з шампанського. Так, народ, значить, для початку на місяць припиняємо відвантаження шампанського уродам, а далі побачимо.

Дія 3

Москва. Кремль.

Хуйло. Е-е-ей, як тебе… Піськов!

Прибігає Пєсков.

Хуйло (чухає Медведєва під хвостом). Чуєш, шось жарко сьогодні в бункері. А принеси-ка мені шампанського пару пляшечок.

Пєсков. Нашого, ісконного, хацапетівського? Чи “Вдову Кобзона”?

Хуйло (сердито). Ти шо, йобнутий?! “Кобзон”… Хуйпіздрон! Нормального неси.

Пєсков (переминається з ноги на ногу). Еее, вашвеличносте…

Хуйло. Шо ти мекаєш, як Шрьодер під столом?

Пєсков. Так, цей, немає ж. Ви ж заборонили назву – а вони взяли і відмовилися нам його поставляти.

Хуйло. Да? Гм. (пильно дивиться на Пєсков) А нахуя ж ти тоді пропонував отой указ, га?

Пєсков (злякано). Я?

Хуйло. Залупа ШаріЯ! А хто ж іще. Я, чи шо? Чи може он Медведєв? (Легенько пиздить Медведєва ногою, той продовжує спати і хропіти уві сні).

Пєсков мовчить, виструнчившись, як Жириновський у кремлівській бані.

Хуйло. Ладно, то я так. Жартую. Не сци. Хоча ні – сци. Але не тут… Коротше, передай прем’єру, хай відміняє той указ. А зверне, скажеш… Ну, нехай на Зюганова – мовляв, комуністи через Думу протягнули. І той, Володіну скажи, хай там оформить усе. Комуністів все одно не шкода. Зюганов все одно уже другий рік у мавзолеї на дачі у себе лежить, йому уже давно пофіг, що там на нього валять. А партійцям його тим паче пофіг.

Пєсков біжить у неозору московську далечінь

Хуйло (задоволено, повертається до Медведєва). От і добре. Шампанського поп’ємо. Поп’ємо ж, ага? (Бачить, що Медведєв надзюрив на килим.) Ах ти ж падло бендеровське! А ось тобі! (Тикає Медведєва носом у калюжку.) Будеш ще президентом? Ну! Будеш, питаю? (Медведєв скавучить, Пєсков біжить, Зюганов лежить.)

Дія 4

Франція.

Комітет з шампанського. Народ! Ми перемогли! Відтепер ми знову можемо торгувати із Росією шампанським! Тим паче, вони тут два вагона замовили на післязавтра.

Французи. Ура-а-а! (Співають “Марсельєзу”, плачуть, обнімаються – навіть із ще не спійманими арабськими терористами.)

Моет і Шандон (гордим, пафосним голосом). Сітуаєни! Ми вирішили не прогинатися під Росію – і повертаємо нашому славному ігрис… шампанському ісконну назву “Шампанське”! Вів ля Франс!

Французи. Ідіть нахуй, підараси! Самі свій шмурдяк пийте!

Моет і Шандон. Народ, ну ви чого…

Французи. Пиздуйте, пиздуйте! Оно туда, за Гасконь. І коли на вас якісь терористи нападуть – навіть не приходьте жалітися, сцикуняри!

Моет і Шандон, сумно зітхаючи, виходять. Услід за ними, перемигуючись, виходять ще не спіймані арабські терористи.

Народ радіє, шампанське ллється по паризькій бруківці, вантажний поїзд “Франція-Кремль” із вагонами, заповненими шампанським, відправляється із 17-ї колії.