Після сьогоднішнього дня коротку “золоту пору” українського кіно можна вважати закінченою.

…А я попереджав – вибори президента і навіть Ради це не просто вибори людей, які сидітимуть на Банковій чи Грушевського. Це зміна всього у країні. Ось вам приклад.

Було: Держкіно очолював Пилип Іллєнко, син кінорежисера, який виріс у сім’ї та атмосфері українського кіно, сам знімався, займався продюсуванням.

Чим запам’ятався: скажімо так – не був помічений у вставлянні палок в колеса, а, імовірно, активно допомагав українському кінематографу

Наслідок: відродження, а по факту – народження повноцінного українського кіно, яке за кілька років доросло до досить непоганих зразків, як “Віддана” чи “Мої думки тихі”, які поряд з високою якістю мають і потужний успіх у глядачів

Але.

Великій частині українців під впливом телевізора видалося, що в країні усе погано і треба міняти владу. Поміняли. Порошенка, який воював із Путіним на дипломатичному фронті  – на Зеленського, який дзвонить Путіну з привітаннями. Гройсмана, у якого економіка країни росла – на Гончарука, “профана”, у якого промисловість уже пішла на спад. І Іллєнка. На Кудерчук.

Стало: Держкіно очолила Марина Кудерчук, людина фактично без вищої освіти (випускників БІП, який вона закінчила, у 2000-х прямо у оголошеннях про вакансії просили не турбувати – бо це не виш, а просто контора з продажу дипломів; недавно ректорку цього “вишу” спіймли на хабарі заступнику профільного міністра). Людина, яка всю свою кар’єру просиділа на бюрократичних посадах – то в податковій, то в екологічних структурах, то заступником голови ОДА з аграрних питань. А єдина її посада, пов’язана із кінематографом – керування комунальним кінотеатром у Запоріжжі.

Чим уже запам’яталася: тим, що 2017 року відмовилася демонструвати у комунальному, тобто такому, що функціонує на гроші громади, кінотеатрі фільм “Червоний”.

Імовірний наслідок: думаю, цілком очевидний. Гроші на українське україномовне кіно якщо не закінчаться, то скоротяться дуже серйозно. Як мінімум – будуть просто розпилюватися, як максимум – даватимуться на московитомовні, антиукраїнські фільми на кшталт продукції “Кварталу”, різних оксан байрак та інших персонажів, про яких ми вже забули. В кінотеатрах українське кіно поступиться місцем московитському – яке, як ми побачили, не те що не краще, а й гірше за навіть оте українське кіно, яке є на початок 2020 року.

І все це – тут ми підходимо до найголовнішого – було зроблено вашими руками і бюлетенями, нешановні виборці Зеленського та противсіхи. Ви – повноцінні співучасники убивства сучасного українського кінематографу. Знайте це і живіть із цим.