“Яка країна – такий і теракт”, це да. А тепер, власне кажучи, посланіє.

Для початку давайте визначимося. Я думаю, усім, у кого голова не тільки для того, щоб заливати в неї пиво чи засовувати пісюна, зрозуміло – цей обстріл “112-го” замовили самі ж власники цього “телеканалу” або якісь наближені до них люди. Це навіть пояснювати не хочеться. На фото гляньте – і вам усе стане зрозуміло. Одним словом, це класичний самостріл. Є заперечення? Немає? Чудово. Звідси, власне, і посланіє.

До власників

Рібята! Ще після історії із “обстрілом” хати Садового подібні речі – моветон навіть в українській політиці. Уже в історії із Садовим було ясно, що це все – постанова. А це було п’ять років тому. П’ЯТЬ. За п’ять років мавпу можна навчити якимось більш цікавим трюкам. Ви, я бачу, відстаєте навіть від мавп. Тому.

Коли захочете наступного разу зробити із себе жертв, мучеників і т. ін. – накажіть виконавцям, щоб не жаліли і вгатили не кудись скраю, а прямо по вікнах, бажано тих, де видно людей. В ідеалі – туди, де студія. “Чтоб кровь была, чтоб лоскутки”.

Люди загинуть? Я вас прошу. Вам ті люди – як туалетний папір. Витерли сраку, викинули у сміттєве відро і забули. Зате виглядатиме правдоподібно. Як у Вітренко 1999-го. Отоді лохторати повірили – бо реально був бадабум, були поранені – 45 чоловік постраждало, ото був масштаб! Але тепер уже одними пораненими не проканає, треба трупи. Ну та ваші працівники – вони і так живі трупи, плюс на їхнє місце швидко знайдеться заміна, бо українська журналістика кого-кого, а таких істот продукує зі швидкістю світла.

Одним словом, неякісно спрацювали, халтурно. Старайтеся.

До працівників

Вам, в принципі, хочеться сказати лише одне. От за вами точно ніхто, крім рідні, не заплаче. Бо ви самі вибрали собі долю і свій шлях широкий. Працюєте на покидьків і ворогів України? Будьте готові до двох речей.

1) Вас вльогкую пустять в расход, якщо стане така потреба. Пустять-пустять, і на секунду ніхто не замислиться. Ви думаєте, мало такого гівна за журналістською банею, як ви? Та повно. Тільки свиснуть – вони табунами побіжать на ваші місця.

2) Суспільство вам не співчуватиме. Бо ви працюєте на його знищення. Питається – з якого дива суспільство буде співчувати своїм убивцям? От і я думаю, що не буде.

Ну, зате у вас є один компенсаційний плюс. Гроші, які ви там отримуєте. Ви ж для того туди ішли, правильно? Ну так от будьте готові, що за ці гроші ви заплатите презирством від людей і гранатою від своїх хазяїв. Нє ми такіє – жизнь такая. Вашими, в тому числі, руками.