Схоже, у Флорентіно Переса з фантазією і перспективами на чолі “Реала” вже зовсім погано.

Бланкос погнали Соларі і повернули Зідана. З одного боку – повертається тричі переможець ЛЧ! З іншого – ніхто не забув, по-перше, що у цих ЛЧ “Реал” міг не виграти і двох, якби судді у неоднозначних моментах свиснули б у протилежний бік. Тобто великим чином всі успіхи Зідана залежать від суддівського фактора. І для єврокубків це насправді логічно. А от в чемпіонаті Іспанії, де треба пахати не 13 матчів (вибачте, для топ-клубів груповий турнір ЛЧ я вважаю обов’язковою програмою, про яку нічого й говорити), а 30+, де фактор помилки (в сенсі помилки в плюс) судді грає значно меншу роль – у “Реала” імені Зідана все було значно скромніше. Ба більше, у будь-яких “Реалів” нової ери (ери, яка починається із приходом до “Барселони” Гвардіоли). Ви ж не забули, що за 10 років цієї ери бланкос виграли чемпіонат всього двічі? (І обидва – в останні сезони тренерів “Барси”, Гвардіоли та Луїса Енріке, тобто в моменти, коли головний конкурент переживав непрості моменти. Але навіть коли “Барсу” тренував Тата Мартіно, найслабший тренер барселонців у новій ері – чемпіонство у блаугранас виграли не білі, а червоно-білі мадридці.)

Певною мірою можна назвати Зідана навіть фартовим (хоч це і грубувато звучить, особливо згадуючи Блохіна, який так себе називав – порівнювати Зізу і Блоху некоректно), і, мабуть, це теж зіграло у рішенні Переса. Але на одному фарті далеко не заїдеш. Особливо без Кріштіану Роналду. (В першу чергу без Кріштіану Роналду.)

Але найцікавіше тут навіть не це. От дивіться. Зідан приходить в ситуації, коли “Реал”:

– програв ЛЧ;

– програв Копа дель Рей;

– в Ла Лізі за 11 турів до кінця програє 12 очок лідеру.

Тобто по суті ніяких турнірних задач у нинішнього “Реала” немає. “Барселону” навряд чи наздожене, Ель Класіко уже всі зіграні, із зони ЛЧ не вивалиться (вибачте, фанати “Алавеса” і “Севільї”, але 10-очкове відставання ваші команди навіть у такого “Реала” не відіграють).

То для чого треба було міняти тренера прямо зараз? Не краще було б дати Соларі допрацювати до кінця сезону – а раптом би почала вимальовуватися нова команда? А якщо ні – то можна було спокійно підшукати нового якісного тренера, а не хапатися за соломинку, яка уже одного разу витягла, у надії, що витягне знову?

Чесно кажучи, таке враження, що це і є єдиний фактор – а раптом знову попре? Що ж, має право на існування. Але для президента такого клубу фактор, м’яко кажучи, суперечливий. І безперспективний. Хоча, схоже, про якусь серйозну перспективу щодо Переса говорити уже не доводиться. Кар’єри, вони небезрозмірні ж не тільки у гравців чи тренерів. З президентами теж так буває, коли пора “вішати бутси на цвях”.

P.S. Іспанські гранди, таке враження, часто один одного копіюють. І от я згадав, як “Барселона” після провалу початку 2000-х повертала Луї ван Гааля…