Ось так трохи парадоксально, ага.

Отже, свіжі результати соцопитування від Центру соціологічних досліджень імені Драгоманова такі. Спочатку лідируюче тріо:

«Як показують результати опитування, серед потенційних кандидатів на посаду Президента України лідирують Володимир Зеленський (18,2% опитаних, що планують брати участь у виборах) та Петро Порошенко (17,2% опитаних, що планують брати участь у виборах). Саме ці два кандидата відповідно до результатів опитування виходять у другий тур. При цьому динаміка електоральних настроїв порівняно із попередніми опитуваннями свідчить про зростання підтримки П.Порошенка та В.Зеленського і подальше сповільнення Ю.Тимошенко, яка за результатами опитування посідає третє місце(14,5%)».

А тепер «другий ешелон»:

«Далі вибір респондентів розподілився таким чином: Юрій Бойко (8,4%), Анатолій Гриценко (5,2%), Олег Ляшко (4,5%),  Андрій Садовий (3,9%). Також високі рейтинги мають Олександр Вілкул (3,7%), Євген Мураєв (3,5%), Олександр Шевченко (2,1%), Ігор Смєшко (2%)».

Далі.

«При цьому електоральна база В.Зеленського відзначається нестабільністю, яка спричинена відсутністю чітких заяв щодо ключових суспільно-політичних викликів, які постали перед державою. У разі подальшого зволікання з формулюванням такої стратегії електоральна база В.Зеленського може різко мігрувати до інших кандидатів».

І ще одне.

«Переважна більшість респондентів незалежно від своїх електоральних симпатій вважають, що найімовірнішими переможцями виборів Президента України є Петро Порошенко (21,5% опитаних, що визначилися із виборами) та Юлія Тимошенко (19,1% опитаних, що визначилися із вибором)».

Що це все значить?

Для початку – Тимошенко тоне. Або її топлять. До речі, динаміка у соціологів однакова із букмекерами – а, значить, правдива. Тобто дійсно тоне.

По-друге, у Зеленського – на відміну від Порошенка, з яким його «виводять» у другий тур – «електоральна база» нестабільна. Відвертий натяк на те, що у другому турі хоч би своє зберіг. (Чомусь нагадало Ле Пена, який, потрапивши у другий тур із Шираком 2002-го, тільки своє першотурове і зберіг, додавши всього пів-відсотка, тоді як Ширак набрав за 80%).

Останній пункт цікавий. З одного боку, у Тимошенко шанси на перемогу – з точки зору «взагалі», а не прихильників – більші, ніж у Зеленського, його взагалі у цьому пункті немає. Але з іншого – в другий тур же вона не попадає.

Значить, виходить що? Виходить, що Порошенко виходить із Зеленським у другий тур і там легко виграє. Чи нас хочуть у цьому переконати.

Щодо другого ешелону що хочеться додати. По-перше, два опоблочних кандидати в сумі набирають 12%. З Мураєвим на трьох – 15,5%. Досить скромно навіть для урізаної анексією і війною біло-блакитної електоральної бази. Тобто з неї повисмикували інші кандидати, умовно проукраїнські.

По-друге, стає зрозумілою істерика Ляшка і ляшків навколо Супрун. 4,5% – це менше прохідного бар’єру в Раду. Зауважте, що на виборах в Раду 2014-го РПЛ набрала менше за Ляшка на президентських на 1% – тобто виходить менше 4%. Треба надолужувати стаханівськими темпами. Отже, готуємося до подальших перфомансів від радикалів.

Показник Садового теж залишає бажати кращого. А от Шевченку і Смєшку, скоріш за все, відсотки намалювали просто втупу – ну звідки у цих людей, яких в обличчя більша частина електорату не знає, аж по 2%?