А нічого це не означає. Абсолютно. Тобто означає те, про що я вже не раз і не два писав, намагаючись до вас достукатися.

Ні, ну звісно “кіборги”, які приперлися на з’їзд “Батьківщини”, на висунення Тимошенко в президенти, стали на коліна не в прямому смислі цього слова. Але. Фраза про те, що Тимошенко – “політичний кіборг”, це ж по суті урівнювання діяльності ЮВТ і подвигу захисників Донецького аеропорту. От уявіть собі – Шакіла О’Ніла і вас. Як можна вас із ним на один рівень поставити? Тільки якщо Шак стане поруч із вами на коліна. Тоді ви будете одного зросту.

Отак “кіборги”, ці мужні люди, які захищали Донецький аеропорт, “стали на коліна” перед Тимошенко, щоб вона могла дорівнятися до них. І дорівнялася. І зірвала чергову порцію оплесків.

Я не питаюся, чому це зробила Тимошенко. Мене це в принципі не цікавить – бо це очевидно. У неї уже проблеми із рейтингами, які не вдається ніяк замаскувати, і вона намагається видряпати десь зайві відсотки. А тема війни, героїзму на війні, тема ДАП і “кіборгів” – це те, до чого вона не мала ніякого відношення, але на чому можна заробити. От вона і заробляє. Як може. (А як вона може – почитайте тут.) Тут цікаве інше. Чому вони, “кіборги” прийшли.

А тому, любі і недорогенькі мої, що вони – точно такі самі люди, як і ми з вами. Точнісінько такі. Такі розумні і такі дурні, такі чесні і такі падлючні, такі наївні і такі хитрі. Вони нічим не відрізняються від нас. Бо вони і ми – це одне суспільство, виховане одними телевізорами і газетами. І з чого б їм відрізнятися? З того, що вони були на війні? Так це ще нічого не означає. На війні багато хто був. Батальйон “Айдар” чи рота “Торнадо”.

Запам’ятайте собі, як отченаш – перебування в зоні АТО, на фронті, навіть на передку, воно в цивільному житті і в цивільній філософії-психології нічого не означає. Взагалі. Це різні світи. І людина там і тут – це різна людина. Там вона воює за незалежність України – а тут виходить на сцену і грає роль клоуна перед сотнями підарасів заради зайвих голосів у скарбничку практично відкритого ворога України. Так буває, да. І вам, нам з цим жити. Розуміючи усе це.

А коли зрозумієте – тоді ви нарешті перестанете а) самі молоти маячню, б) вірити чужій маячні про те, що, наприклад, “на фронті купа російськомовних”, так що, мовляв, нічого тут свою українізацію влаштовувати. Як показало сьогоднішнє шоу – солдат це просто солдат. В реальному житті він може бути дурною, наївною людиною чи взагалі злочинцем. І цілком може не розуміти суті того, що відбувається, і заради чого він воює.

Так що “кіборги” своїм сьогоднішнім вчинком влаштували сеанс такого собі камінг-ауту, десакралізації поняття “військовий”, яке після гарячого періоду війни стрибнуло під небеса. Герой на фронті – це герой на фронті. А в тилу це геройство не може бути індульгенцією ні на які дії. І так, дурна людина після фронту необов’язково стає людиною розумною. І за це розуміння їм теж варто подякувати.

А Тимошенко навіть зі стоячими на колінах кіборгами вибори все одно програє. І буде цікаво подивитися на цих людей, які сьогодні говорити про “політичного кіборга”.