Що робити із гречкоелекторатом? Рецепт від Миленка

Перед кожними виборами в Україні виникає питання – що робити із тими, хто голосує за гречку, хто голосує, увірувавши у казки і брехні популістів? Пропоную свій рецепт.

Головне, що треба пам’ятати – не можна обмежувати нічиїх прав. Це по-перше. А по-друге, люди можуть самі обмежувати свої права. Наприклад, сідати на дієту – це ж обмеження прав на поїдання тістечок і шаурм? Обмеження. Але людина сама свідомо (або за вказівкою лікаря, тобто вимушено, у відповідній ситуації) це робить. Ніхто в неї права жерти тістечка не забирає. І вона може в будь-який момент почати жерти ці тістечка – звісно ж, отримавши відповідні наслідки у вигляді ожиріння чи навіть певних хвороб, із цим пов’язаних.

Так от – моя мрія заключається в тому, щоб люди самі, добровільно вирішували, використовувати своє електоральне право чи відмовлятися від нього.

Суть ідеї наступна. Створюється інститут викупу електоральних прав. Кожен громадянин України, який досяг 18-річного віку і, відповідно, набув права обирати і бути обраним – може цілком добровільно і свідомо від цього права відмовитися.

Ні, не просто так відмовитися, а за відповідну грошову компенсацію. Наприклад, 10-15 тисяч гривень, в нинішніх умовах. Тобто, умовно кажучи – за гривневий еквівалент 500 у.о.

Людина приходить у відповідну державну інституцію, заключає договір на передачу державі своїх електоральних прав (не на використання, а на зберігання) – і отримує за це на карточку цей еквівалент 500 долярів. А держава отримує один голос, який має відповідним чином законсервувати. І слідкувати, щоб ніде в списках виборців цей голос більше не проходив. У старих умовах, з паперовими паспортами, можна навіть штамп було б ставити – “право голосу відчужене державою за відповідну компенсацію”, наприклад.

Ця процедура має бути  зворотною. Тобто, якщо людина усвідомить, яку вона зробила помилку – вона може повернути собі право голосу. Але! Уже не за еквівалент 500 у.о., а за значно більшу суму. Давайте порахуємо, яку. Тривалість життя в Україні, я знайшов інформацію, приблизно 72 роки. Починає людина голосувати у 18. Рахуємо по п’ятирічках (президент і парламент у нас обираються на 5 років) – скільки разів середньостатистична людина встигне проголосувати на загальнонаціональних виборах.

18, 23, 28, 33, 38, 43, 48, 53, 58, 63, 68

Одинадцять виборчих років. Тобто, якщо рахувати, що в рік у нас відбувається по 2 виборів – в Раду і на Банкову – то 22 виборів. Накинемо ще 3 для красивого числа і у вигляді штрафу – виходить 25.

Тобто якщо людина хоче викупити назад своє право голосу – вона має заплатити суму, яка у 25 разів перевищує вартість відчуження. Тобто гривневий еквівалент 12 500 у.о. на момент укладання угоди.

Якщо людина хоче – вона може пізніше удруге “закласти” свій голос. Це буде коштувати державі удвічі дорожче – еквівалент 1000 у.о., але це буде незворотний процес. (Оскільки раз людина вирішує повторити цей трюк – значить, право голосу їй таки так не потрібне.) Також можна ввести опцію “голос за 1000 у.о.” для першого разу – тобто відразу здаєш право голосу назавжди, без можливості повернення.

500 долярів, а тим паче тисяча – для великої кількості лохторату сума серйозна, значно серйозніша за пакунок гречки. Ці люди задовільнять свою жадобу до грошей, держава здихається безголового дурачья на дільницях. І головне – усе чесно, без обману, і не порушуючи нічиїх прав. Хочеш голосувати? Голосуй. Не хочеш? Ось тобі гроші, гуляй і не парся. Хочеш знов голосувати? Сплати штраф – і голосуй далі.

Як вам така ідея?

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s