“Опять с малышами играть”, або “Размажь его по флангу”

Веселі історії із дитячого футболу.

Грали ми, значить, на тих вихідних черговий свій матч чемпіонату. Із командою, яка на рік за наших пацанів старша. (Ну, там 2/3 таких насправді, просто ми, виходить, не в свою вікову категорію заявилися.) Обіграли їх 5:0. Ось короткий огляд матчу.

Якщо цікавить – повне відео матчу. Із статистикою по таймах – в кінці кожного тайму на відео є таблички.

Як бачите, перевага більш ніж показова. Але цікаво не те. А реакція батьків. Ось, наприклад, на 14:02 другого тайму – наша реакція. Чуєте, “Зайчик красавец”? Це тато автора голу, і не про свого сина (хоча його прізвище дуже схоже – Кроль, і гол класний), а про дію №2, прізвище якого якраз Зайцев. Про це його рішення, яке розвернуло атаку таким чином, що далі, по суті, все автоматично відбувалося. Зацінив, тобто, ігровий момент.

А тепер про те, що кричали батьки суперників. Найвеселіших фраз я запам’ятав три.

1) “Хватит “Металлургу” подсуживать”. Це при тому, що нам у кожному матчі не ставляють 1-2 пенальті в ворота суперників. І не всі фоли на наших пацанах фіксують. Я ржав.

2) Після того, як у нас стартову вісімку замінила друга вісімка – “вы посмотрите, у них все ушли, все зашли, а наши весь матч бегают”. Я ржав. Ну наберіть собі 20 чоловік в групу – і міняйте так само, які проблеми.

3) Найсмішніше і найтупіше одночасно. “Та ты его тут по флангу размазать должен был!” Ну от вони й розмазували – як, наприклад, на 5:23 відеоогляду. І не тільки. Суддя молоде та й дурне був, тому не натикав карток, як слід, тільки одну дав. А так – чого батьки від дітей чекають, те вони і показують. Чекають “розмазування” – ті на полі й боряться, а не у футбол грають. А потім дивуються – чого це ми так, мовляв, програли…

А наступний матч був ще веселіший. Грали, значить, “Металург-2010” із “Голкіпером-2009”. Ну, як “2009”. Ось вам історія одного із гравців цієї команди. Я вже взимку викладав відео, а тут довелося доповнити.

Так от, значить. Ми свій матч завершилися, пацани побігли “доганятися” м’ячем на інше поле (ну, мало їм, що поробиш), ми ж чекаємо на останній матч дня, перекидаючись словами із батьками МЗ-2010. І тут чуємо батьків цього самого “Голкіпера”, які споглядають на суперника:

“Та что ж нам так не везет, вечно с малышами играть”.

Ну, ви зрозуміли, що це були батьки якраз отаких футболістів, як там на відео вище.

А результат – 5:2 на користь “малышей”. Дійсно – “не везет”. Бо, наприклад, від команди “Юпітер”, яка навіть офіційно 2008-го (а восени за них уже без 5 хвилин випускники грали), вони пропустили всього лиш 3 голи. Ось така цікава дитячо-футбольна арифметика.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s