Ні, звісно ж, це усе неофіційно. Але…

Ось що вже пишуть в московитських соцмережах про імовірних винуватців пожежі в кемеровському ТРЦ.

Звісно, усе це або повна маячня, або спеціально організований вкид. Виясняти, що саме – божевілля чи маніпуляція – не бачу сенсу, оскільки одне очевидно. В московитському суспільстві досі існує запит на антисемітизм. Інакше б усього цього просто не було. Як, наприклад, немає ніяких грузинофобських версій – які цілком могли б бути восени 2008-го, після “війни 08.08.08”, бо тоді в Московії був очевидний запит на грузинофобію.

А зараз такого запиту немає. Тому вирішили вдарити по улюбленій темі. До речі, Лєонід Парфьонов в численних інтерв’ю про свій фільм “Русскіє єврєї” неодноразово наголошував, що, мовляв, нині антисемітизму в Московії не існує. Угу, ми помітили.

Що цікаво, навіть відкопали легендарну справу Бейліса (хоч і прізвище убитого хлопчика написали неправильно – треба було Ющинський, ну та ми вже звикли, що завзяті захисники московитомовних самі по-московитськи говорять поганенько, хе-хе), точніше, її юдофобську версію. І зроблено це було зумисне – бо ж буквально на Вікіпедії є велика стаття, яка, як і київський суд, спростовує “юдейську ритуальну” версію вбивства і називає найімовірніших справжніх убивць.

Як бачимо, нічого особливо в московитському суспільстві не змінилося. Хоч і євреїв в Московії нині 150 нещасних тисяч (що трохи більше за 0,1%), а антисемітську тему люд православний полюбляє.

P.S. Ну, і куди ж без “українського сліду”. Правда, не факт, що це реальна інфа, а не фейк – але якщо і фейк, то це означає лише те, що в народі тема теж знайде підтримку. Інакше б не вигадували.