Ви думали, сторінка Ігоря Вострікова – це адський ад? Ну-у-у, друзі мої, то звичайний московит, який порадів анексії Криму та й забув про нього. А я знайшов ще адовішого персонажа, персонажа ідейного, який, скоріш за все, згорів разом  із сином в тій кемеровській пожежі – і якому нам теж пропонується співчувати, бо ми ж люди.

Отже, скріни із сторінки у ВК. Зауважу, що я скрінив лише те, що стосувалося України – а там ще й про світ дофіга і трошки. Плюс я не скрінив перепости новин з Лайфньюза, а там їх вистачає. Якщо хочете – перевірте самі, у кого є Опера або Тор.

Погнали, прямо з березня 2014-го!

Все інше – а там, я ж кажу, ціла купа – я скрінити не став. Хіба що оці два пости. Не перепости, а власноруч написані персонажем.

Отак. І при цьому – несподівано – який гуманізм!