Проект “РУФ”. День 3 (24)

“Роз’їбаш Український Футбол!” (і насци на його руїни). Бо він цього заслуговує. В цих тижневих оглядах я вам показуватиму, чому саме. Чергова п’ятірка ідіотизмів.

1. Колишній тренер колишнього ФК “Енергетик” (Бурштин) Михайло Гнатишин розповів, як зник цей клуб. За його словами, Рінат Ахметов, який купив у держави Бурштинську ТЕС, відмовився фінансувати “західний футбол”.

Нічого такого, але красиво вкладається в історію “Чому “Шахтар” так і не став у Львові своїм”. Бо не захотів. А не захотів, бо не треба було. Як, схоже, і у випадку із “Енергетиком”.

2. “У січні ми без боргів. Тому ніяких проблем з фінансуванням немає”, – каже нам головний тренер “Дніпра” Олександр Поклонський. Ну так, чергові відмінусовані очки за невиплачені за контрактами гроші – це не проблема із фінансуванням. Вас скоро на рівень чемпіонату Самарського району опустять за ті борги – а у Поклонського все добре, проблем із фінансуванням немає.

Якась карикатура цей “Дніпро”, їй-бо. Ні, український футбол увесь такий, але “Дніпро” навіть тут виділяється.

3. Федерація футболу України відмовилася акредитувати вітчизняних журналістів на ЧС-2018. Ти диви – значить, як збірна, так мала вийти на мундіаль, боролася, задачі ніхто не знімав. А як журналістів відправити – так зась. Цікава логіка.

Хіба що пан  Павелко аж так переживає, щоб ніхто із прикормлених у Домі футболу журналістів не повторив долю Сущенка (а було б смішно, якби хтось із відомих своєю совкодрочерською позицією – і називанням російських клубів “нашими” – персонажів раптом опинився у ФСБшних казематах як “біндеравскій шпійон”). Тоді нехай. Але мені чомусь здається, що Павелко і прізвища такого не чув. А це все не більше ніж популізм, яким Дім футболу повен аж по вінця.

4. А збірна України знову проведе матч без глядачів – перший поєдинок у Лізі націй. Це іще з 2015 року покарання. Ноу коментс.

5. Денис Бойко відправився в молодіжний склад “Бешикташу”. Українські голкіпери за кордоном – це особлива історія. Он Коваль приїхав в “Депортіво”, уже встиг там з банки дати інтерв’ю, де розхвалив свій новий клуб аж до місця у топ-шістці. (Всі, хто більш-менш уважно слідкує за Ла Лігою, в цьому місці пекельно регочуть.) Правда, Максиму молодіжний склад не світить – просто не встигне туди потрапити. А от Бойко прогнозовано докотився до молодіжки. В 30 років саме те, що треба для успішної кар’єри.

Bonus-track: “У Гармаша була конкретна, фінансово дуже вигідна пропозиція від солідного європейського клубу. Але Денис вирішив зберегти вірність рідному Динамо, що, поза всяких сумнівів, заслуговує на величезну повагу! Гра Дениса – це симбіоз високої футбольної майстерності та життєво важливої для футболу емоційністі”, – розказує нам про свого підопічного Дениса Гармаша агент Вадим Шаблій.  Люблю такі заяви. От по Степаненку як була конкретна пропозиція – так про “Крістал  Пелас” пишуть і говорять відкрито. А тут такі таємниці мадридського двору, що прямо не Гармаш, а Неймар якийсь. Про “вірність рідному Динамо” і “життєво важливу для футбола емоційність” Дениса – дозвольте не коментувати ці анекдоти.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s