ФК “Верес” нарешті офіційно зробив те, що неофіційно ми бачимо з самого початку сезону – зареєструвався у Львові. Ось доказ.

Таким чином клуб і формально став львівським, а не рівненським. І хоча на сайті клубу спеціально, аби заспокоїти “широкі рівненські уболівальницькі маси” написали, що “як тільки у Рівному з`явиться реконструйований стадіон – «Верес» повернеться додому”, та нагадали, що “місцезнаходження та юридична реєстрація Громадської спілки «Народний клуб «Верес» була і залишається у Рівному” – це уже нічого не значить. По-перше, стадіон нехай ще розпочнуть реконструювати, по-друге, громадська спілка – це не клуб.

Але критикувати власника “Вереса” за такий крок немає сенсу. Ба більше – його треба похвалити. Чому?

1) Львів, як не крути – місто, яке значно більш підходить для серйозного футбольного клубу (якщо “Верес” таким хоче стати). Почнемо з самого верху – єврокубки. Зараз потрапити у єврозону в ЧУ не так вже й складно, тому все одно гратимуть у Львові.

Та і без єврокубків Львів – цікавіший. Значно більше місто, значно більше уболівальниківа, частина із яких розчарована “Карпатами” Димінського (якщо вони взагалі ще існуватимуть на наступний рік чи гратимуть в УПЛ) – чом би не захопити цей ринок? Згадайте, як з нуля знайшлася підтримка у ФК “Львів”. А тут можна ще й фінансово попрацювати, гроші у власника клубу, очевидно, є.

Про аеропорт і сучасний стадіон я вже казав?

2) Цей переїзд – чудовий приклад для інших таких же клубів. Наприклад, для “Сталі”. Власне, вона й так вже зібралася переїздити, але тепер, після прецеденту, це сприйматиметься уже не настільки в штики.

Але мова навіть не про “Сталь” – а про “Олімпік” чи “Зорю”. Як ми всі розуміємо, Донецьк і Луганськ ні завтра, ні через місяць, ні через рік Україна не відвоює у Московії. Можливо, і через 10 років. То може є сенс у тому, щоб укорінитися на тимчасових прихистках? У “Зорі” в Запоріжжі є всі умови і перспективи. База, стадіон, аеропорт, купа людей, яких можна зацікавити футболом – якщо правильно працювати. “Олімпік” запросто може стати регіональною київською командою – зважаючи на кількість жителів і фінансову потужність столиці це гірше, а навіть і краще за запорізький варіант.

“Шахтарю” таке не пропоную, з ними все набагато складніше – ну та то їх справи. А от малим донбаським клубам варто було б остаточно “переїхати” на материк. Причому не треба перекреслювати всю попередню історію – он АЕК і ПАОК на емблемах і в назвах увіковічнили пам’ять про Константинополь і не цураються цього, але це афінський і салонікський клуби.

3) Для самого Львова остаточний переїзд “Вереса” – в плюс. Як мінімум, “Арена-Львів” не стоятиме пусткою. Ну, і “Карпати”, можливо, відчувши смак суперництва, оживуть. А там ще й “Рух”, дай Боже, підніметься – а три команди це уже щось схоже на міжвоєнний Львів! Це тільки дурні могли вигадати формулу “Одне місто – одна команда”, насправді, чим більше команд, тим краще, веселіше і цікавіше. Отоді місто дійсно – а не на ФФУшних паперах – житиме футболом.

Отже, аплодуємо “Вересу” (Львів) – і сподіваємося, що до Рівного він уже не повернеться.