Друга частина роздумів на тему, викликана дискусією у ФБ.

Отже, “Верес” переїхав до Львова не тільки фактично, а й формально. Що далі? Далі – працювати. Над командою, над кількістю глядачів на трибунах. Далі – ставати своїми у столиці Західної України.

І – як мені тут підказують – змінити назву. Бо з “Вересом” начебто їм нічого у Львові не світить. А з чим світить? Давайте переберемо ті варіянти, які мені запропонували в коментах на ФБ.

Найочевидніший – ФК “Львів”. Найочевидніший, найпростіший і… найнепотрібніший. По-перше, у нього уже є власник. Об’єднуватися із ним заради назви? Для початку тут може не погодитися нинішній власник ФК “Львів”. Можливо, воно йому нафіг не треба. А навіть якщо й погодиться – навіщо це власнику “Вереса”? Заради вивіски? А що за цією вивіскою?

А за цією вивіскою – два невдалих періоди. Перший до того ж замазаний у такій кількості темних справ, що творець другого “Львова”, Кіндзерський, не втомлювався нагадувати – ми нічого спільного з ним, крім назви, не маємо. (Втім, уболівальникам було все одно – вони собі рахували це одним клубом. До речі, запам’ятайте це момент, знадобиться далі по тексту.)

“Галичина”. Теж було у вжитку, теж невдало, теж, в принципі, ні про що. “Галичина” (Львів) – боже, як ново, свіжо і цікаво.

“Погонь”. Є у Львові такий клуб, який позиціонує себе продовжувачем історії ще тієї, польської “Погоні”. Ну і яким боком сюди вписатися? Точніше, не так – навіщо потрібна стара польська вивіска українському клубу? Щоб що? Навіщо вона нинішній “Погоні”, зрозуміло – там поляки, зв’язок із батьківщиною (може, гроші під це діло якось отримують). Навіщо “Вересу” ставати “Погонню”? От і я не бачу сенсу.

Які там ще назви були у Львові? “Динамо”? Це просто смішно. Як і будь-які радянські назви, які час від часу в різних куточках України намагаються оживити. “Суднобудівник” чули? Яке він відношення має до суднобудування? Угу. Таке саме, як і нинішній Миколаїв – місто корабелів. Карго-культ, не більше.

“Львів Сіті” чи щось таке інше? В Манчестері, Нью-Йорку чи Мельбурні – норм, бо це англомовні країни, і “Сіті” там більш ніж доречно. У нас… Ну, ви зрозуміли.

Можна ще навигадувати якихось штучних назв, але – навіщо? Є назва “Верес”, непогана, звучна, зручно транслітерується латинкою (якщо думати про єврокубки). Так, нагадує про Рівне. І що? Ви знаєте, є такий футбольний клуб під назвою “Атлетичний Союз Константинополя”. Ви думаєте, він в Константинополі (Стамбулі) знаходиться? Аж ніяк. В Афінах. Там наш Чигринський грає, так. А називається клуб так (ми його знаємо, як АЕК) тому, що його заснували біженці із Константинополя. Ну от на честь свого минулого і назвалися.

Є своє минуле і у “Вереса”. Навіщо його перекреслювати? Хай буде нагадуванням про те, звідки клуб розпочався.

Мені пишуть – тоді львів’яни не підуть на стадіон. Тобто якщо “Верес” перейменувати у “Високий замок” – вони тут же забудуть про те, що цей клуб ще вчора рівненським був, і валом повалять на “Арену Львів”? Ну-у-у, любі мої, це чудово ілюструє рівень адекватності цієї ЦА. Та, власне, не тільки львівської, а й у загальному по Україні.

А про те, що “Верес” колись грав у Рівному – забудуть точно так же, як і після зміни назви. Ну, може, на три дні пізніше. Думаю, Копитко і Ко це переживуть.

Одним словом, нічого страшного у назві “Верес” немає. Треба просто брати і працювати. І піде народ на стадіон аж бігом – особливо коли “Карпати” проваляться у першу лігу (чи й взагалі зникнуть; із їхнім власником не можна виключати і такий варіант). Бо назва в українському футболі не грає аніякісінької ролі, до неї нічого не підв’язується, вона не приносить ні копійки грошей. А всі ці постійні повторення “Львовів”, “Прикарпать”, “Зірок” та інших – не більше ніж культ карго. Що є показником рівня мозкової активності тих, хто займається українським футболом.