Про новий гімн “Динамо”. Поверніть шедевр Лашука-Матвійчука

Ні, я зараз не жартую. Пояснюю, чому.

Днями з’явилася – і в мережі, і уже на стадіоні – нова пісня, яку начебто пророкують новим гімном “Динамо”. Ось вона.

Скажу чесно, з першого разу я прослухав рівно до фрази “Наша команда Динамо Київ з міста каштанів”. Потім змусив себе прослухати до кінця (чай, не Пастернак). Коротко скажу – це не клубний гімн. Десь, в якихось обставинах, за якихось там умов – можливо. Але це не головна пісня футбольного клубу.

Варіант гурту С.К.А.Й. однозначно кращий. І в музичному плані, і в текстуальному (його можна хоча б слухати).

Але я хочу сказати таке, можливо, для когось смішне і точно непопулярне – поверніть варіант Лашука-Матвійчука. Ось цей.

Чим багатьох не влаштовує цей варіант? По-перше, музика. Так, це чистої води 80-і. Але. Ви багато чули клубних гімнів? Наприклад, “Барселони”. Чи “Реалу”. Ось вам, будь ласка.

Ви чуєте цю музику? Їй років-років, що у одних, що у інших. Та тому, любі мої, що клуб – це ще й історія. І речі, які його символізують – це теж історія. І в Барселоні співали і співатимуть цю, можливо, застарілу пісню, яка для синьо-гранатових є не просто набором звуків і букв.

В “Реалі” не так давно, рік тому, змінили гімн. Ось новий варіант.

Відрізняється, так. Але багато схожого із попереднім варіантом. Тому що – історія. І традиції. Тому що гімн “Реала” має звучати ТАК. І не інакше.

…Шедевр Лашука-Матвійчука – це історія. Це нагадування про ті часи, коли “Динамо” було однією із кращих команд в світі. Це пам’ять про легендарні перемоги, про великих гравців і найкращого тренера в історії клубу. І, крім того, це непогана, драйвова музика.

По-друге, текст. А ви вслухалися в текст “Ще не вмерла”? В ці “згинуть наші воріженьки, як роса на сонці”? Ті, хто вслухався – вони почули, але зробили неправильні висновки, заснувавши секту Переписувачів Слів Гімну.

Втім, щодо динамівського – я якраз вважаю, що текст треба переписати. Його треба переписати українською. Взяти добрими, професійними руками і акуратно, зберігши основну суть тексту (бо він таки непоганий), перелицювати державною мовою. “Динамо” ж усе-таки український клуб.

І, звісно, трошки підправити, осучаснити музику, прибравши “родимі плями” 80-х. Як зробили у новій версії гімну “Реала”. Як робила “Барселона” із клубною емблемою – непомітні, акуратні зміни, які просто підкреслюють актуальність і невмирущість клубу, а не перемальовують обличчя кожного разу заново.

Гімн – це не тільки слова і музика. Це ще й історія – клубу і самої пісні. “Динамо” часів Суркіса в певних моментах аж занадто заглиблюється в історію, “почиваючи на старих вимпелах і дипломах”. А от тут ріже по-живому. Не треба. Збережіть дух того “Динамо”, за яке дійсно вболівали по усій Україні.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s