Отже, прекрасне і жахливе старе місто Нікополя.

Мова про оцю от частину.

Вона знаходиться у дуже занедбаному стані – але, може, це її і врятувало.

Але, очевидно, що Нікополь був багатеньким містечком. (Так, він не був навіть безповітовим містом, а лише містечком – хоча в тому ж повітовому центрі Олександрівську жило всього на тисячу більше мешканців.)

Деякі будинки відреставровані. Що іще дикіше виглядає на фоні усього іншого.

Фото жахливе і прекрасне водночас.

Тут, між іншим, одна хвилина пішки до набережної (туди, ліворуч). Тобто місце потенційно просто шикарне.

Так і здається, що зараз визирне якийсь Прокіп Свиридович Сєрков.

Таких в’їздів/входів у двори повно.

Кольори, стилі, епохи.

Буває навіть в такому стані.

Хоча Ксюха – яка все це і нафоткала – заглядала всередину і сказала, що там потенційно дуже круто.

Є, є і відремонтована старовина.

Але більше, звісно ж, такої.

І навіть такої.

Цікаво, що тут було “прі старом рєжимє”? Доходний дім?

А як вам цей шикардос?

Це на площі Богдана Хмельницького, тобто там, де їздять маршрутки і більш-менш часто ходять люди. Тому тут не все так страшно.

Ну Німеччина ж. Чи Голандія. А якби ще його до ума довести?

Хоча б ось як тут.

Мрії, мрії. А поки що “Місто Микити”, колишня Микитинська Січ, звідки й почалася Визвольна війна, залишається в отакому от занедбаному стані. І потихеньку руйнується – від вандалізму і часу.