Репортаж із царства мертвих, або Це теж наша історія

Як відомо, в Запоріжжі, точніше, в околицях Олександрівська, колись жили меноніти. Потім вони виїхали (хто встиг), але не всі. Частина з них залишилася лежати тут, в запорізькій, конкретно – хортицькій землі.

На Хортиці є цвинтар, на якому збереглися могили і надгробні камені старого менонітського кладовища. Куди ми й відправилися.

Для того, щоб знайти ці могили, треба полазити цвинтарем. А на самісінькому вході, як сказав один дядько, який показав нам дорогу до кладовища – “наша поетеса”. Так, відома поетеса Марина Брацило, життя якої обірвалося рано і передчасно.

Ну, а тепер, власне, подорож у позаминуле століття.

На деяких могилах хтось понаводив імена-прізвища і роки життя.

Прізвища, звісно, повторюються. Колонії були невеличкі. Ось тут кілька могил з прізвищем Вібе.

А ось – один із численних Гільдебрандів.

Це єдиний такий оригінальний пам’ятник-книжка. “3:15” там написано – очевидно, якась цитата з Біблії.

Всі інші пам’ятники стереотипні.

Ось ще Візе.

Гільдебранди.

Деякі постояльці цього місця – як оцей от хлопчик Йоганн Гільдебранд – померли уже в минулому столітті, за кілька років до початку на цих землях повного розгардіяшу.

Ruhestutte – очевидно, щось на кшталт “тут спочиває в мирі”. 17 років життя.

А ця бабуся Адата Леткеманн-Касдорф прожила довге і, можливо, щасливе життя. (Бо не дожила до громадянської війни.)

В балці біля цвинтаря знайшли кілька немаленьких таких дубочків. Очевидно, сучасників тих, чиї могили ви бачили на фото.

А в іншій частині нашого благословенного острова знайшли ось таку гарненьку квіточку. Де саме – не скажу, бо поналізете, натопчете, знаю я вас. Хоча знайти не важко, бо квітка росте прямо біля одного із об’єктів, позначених відповідними музейними табличками (на кам’яних стовпчиках такі, хто бував на Хортиці, той знає).

Ага, і про любителів “крафтового пива”. Подорож наша розпочалася від колишнього Інституту механізації тваринництва. Його повністю розтрощили і, підозрюю, пограбували – як сказала Ксюха, “знаєш, скільки тут на дачах меблів звідси”.

А поруч, на так само сплюндрованих красивих сходах того ж сталінського ампіру – пляшку з-під ось такого пива знайшов.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s