Українська латинка. To be or not to be

Отже, давайте поговоримо про тему, яку іноді піднімають, а я до сьогодні старався обминати. Про латинку. Почнемо з головного – і дуже простого питання.

Чи потрібен українській мові латинський алфавіт?

Так, потрібен. Беззаперечно. Українська латинка має бути. Але цим питанням  тема не обмежується, вона ним лише починається. Тому – питання номер два.

Навіщо українській мові латинський алфавіт?

Тут є дві відповіді.

1) Для того, щоб іноземці не лякалися наших знаків, вивісок і такого іншого. Поїдьте в Грузію чи Грецію і зрозумійте, що відчувають іноземці з країн ЄС у нас. Я був в Грузії і можу підтвердити – коли ти не розумієш навіть алфавіту, це дуже важко.

2) Для того, аби Україна віддалилася від Московії і стала ближчою до Європи.

Я зараз не буду нагадувати про Вірменію, у якої зовсім не кирилиця (можете називати наш алфавіт “петровською гражданкою”, ваше право, я буду користуватися усталеним терміном), і яка є одним із найближчих друзів Московії. Чи там про члена ЄС, шенгена і єврозони із кириличною абеткою. Так, написи на євробанкнотах не тільки латинкою, а ще і кирилицею і грецьким письмом. Давайте домовимося, що так, латинізація українського письма віддалить Україну від Московії і наблизить до Європи.

(Ще є варіант “Маючи власну латинку, українці краще розумітимуть європейські алфавіти і, відповідно, мови”. Але він, як на мене, більше спекулятивний, ніж реальний. Багато з нас знають як мінімум англійську абетку – для такої місії цього досить з головою.)

Зважаючи на ці два факти, виникає третє питання.

Який саме латинський алфавіт потрібен українській мові?

Тут теж дві відповіді.

1) На основі англійського.

2) Схожий на польський чи чеський.

З першим все просто і зрозуміло. У нас взагалі-то є затверджена Кабміном, ще Тимошенко, система транслітерації – якраз на основі англійської абетки. Це значить, що звуки, яких не було в латинській мові, позначаються буквосполученням – ш це sh, щ це sch і таке інше.

Насправді, якщо нічого не вигадувати – можна взяти цю абетку і просто довести її до ума, бо там багато різних багів. І це не дивина, у нас в нашій абетці є баги, про які я напишу нижче.

Другий варіант просувають, зокрема в ФБ, деякі активісти. Він відрізняється великою купою діакритичних знаків – отих от “пташок”, від яких після чеського тексту рябить у очах. (До речі, в українській абетці теж є діакритичні знаки – вони розрізняють і та ї, и та й.)

Яка з них краща? А отут ми повертаємося до другого питання. Якщо нам треба зробити Україну доступнішою для іноземців – то, звісно ж, англійський варіант значно кращий. Бо, скажімо, Shevchenko у всьому світі прочитають правильно (та й то, згадайте, як в Італії називали нашого футболіста “Чєвчєнько”). А тепер подумайте, як прочитають оце от – Ševčenko.

Хоча насправді на цю проблему я б взагалі уваги не звертав, бо читають, як показує практика, так, як собі хочуть. Ось вам приклад – прізвище Koscielny. Як ви його прочитаєте? Ті, хто трохи знають мови, зметикують, що це польська і, додавши логічний акут над S, прочитають як “Кошчєльни”. Правильно. Але! Справа в тому, що це прізвище французького футболіста польського походження. І оскільки він француз – то читають його прізвище на французький лад, як “Косєльні”. І так всюди. Тому питання “Як воно читатиметься в Англії чи Іспанії” я б взагалі не брав до уваги. У них там своя атмосфера, і Бог з ними.

Англійський варіант кращий і тим, що ми до нього звикли. Польськомовні тексти читає значно менше народу, ніж англомовні (про чеські взагалі мовчу), тому буквосполучення нам миліші і рідніші, ніж букви із діакритичними знаками. Але це – діло привички. Питання в тому, чи варто звикати до чогось нового, чи можна обмежитися уже знайомим.

В “польсько-чеському” варіанті є якась автентичність – хоча адепти латинки якраз і говорять, щоб ми стали схожими на Європу. З цим варіантом ми станемо схожими – на східну Європу. Це не погано і не добре, це факт.

На перший погляд “польсько-чеський” варіант зменшить кількість букв в рядку, зате збільшить кількість значків над рядком. Що краще і що гірше?  Нічого. Справа привички, я ж кажу. Чехи і поляки живуть і не помирають від своїх абеток.

Далі. Ще одне питання.

Як вводити латинку?

Ввести, як все у нас робиться – за півроку чи рік – нереально. І безглуздо. Все одно купа літератури в бібліотеках, школах та інших закладах залишиться кириличною. І замінити її буде просто нереально. Особливо в наших нехлюйськи-корупційних умовах.

На мою думку, потрібно робити наступним чином.

1) Розробити нормальну, адекватну укрлатинку. Взявши з різних варіантів корисні для нас речі. Наприклад, з польського взяти два “л”, тверде і м’яке (оце ще з м’яким знаком та апострофом колотнечі буде, і не всюди можна адекватно замінити). З сербського взяти Đ, đ – на позначення звука “дж” (у них ця буква позначає “дьжь”, але то їх проблеми). Або розробити якусь свою схожу. У білорусів – Ǔ, ǔ, бо у нас, якщо хто не знає, теж є “у нескладове”, наприклад, у слові “вовк” чи “дівка”. І отак з миру по нитці назбирати алфавіт.

Звісно, справа непроста. Власне латинська абетка ще менш придатна до української мови, ніж нинішня кирилиця – хоча і в ній є свої баги. Ті ж “дж”, “дз”, “ў”, які в нас ніякими окремими буквами чомусь не позначаються. Нещасну “ґ” хоч повернули, уже добре. (До речі, непогано було б в кириличному алфавіті унормувати використання цієї букви і взагалі провести аудит транслітерації іноземних власних назв, бо те, що є – повний відстій. “Гете” і “Гейне” гарантують це.)

Але натягнути латинку на українську фонетичну систему можна. Поляки натягнули, чехи натягнули, турки навіть з їх зовсім не індоєвропейською мовою. Тож за бажання все можна зробити.

2) Паралельне використання. Досить широке. Дорожні знаки, пошта, всі документи, особливо ті, які мають зовнішнє використання. Потихеньку друкувати книжки. Починати вивчати укрлатинку в школі. Щоб діти училися писати нею змалечку.

3) А коли ці діти виростуть – отоді вже й вирішувати, як бути далі. Може, навіть на референдумі. Хоча, можливо, до того часу латинка еволюційним шляхом витисне кириличне письмо на маргінеси.

І залишається останнє питання.

А що ж таки ця зміна реально дасть?

Чесно – не знаю. Бачу лише два очевидних факти – туристи з Європи тут почуватимуться затишніше, а непрохані гості з Московії навпаки, втратять відчуття того, що “тут все как у нас”. Для самих українців якоїсь принципової різниці, особливо, коли електронна преса і література повністю витіснять паперову (тобто коли кириличні тексти на латинку будуть перебиватися одним кліком, і шукати Шевченка на латинці для шкільної програми не треба буде, ось він, під рукою), я не бачу. Ми звикли до кирилиці, звикнемо і до латинки. А в Європі те, що треба, і зараз можемо прочитати. Принаймні, базову латинку знають всі чи майже всі, хто хоч щось можуть засвоювати – бо іноземну мову в школі вчили усі. А запам’ятати, що J в іспанській, французькій та англійській мовах означають трохи різні звуки, це не так важко.

А наостанок скажу, що мені дуже не подобається, коли адепти латинки починають розказувати про те, що, мовляв, ті, хто проти оної, а за кирилицю – грають на руку Московії. Пересічному болгарину на Московію, я упевнений, наплювати з Мусали. Він користується кирилицею, бо так вже склалося. І пересічний румун ходить в православну церкву не тому, що він промосковитський, а бо так склалося в історії його країни.

От і все. Я пишу кирилицею тому, що так прийнято. А прийнято, бо зручно. У всіх цих срачах не враховується ця причина, а вона одна із головних. Абетка – це те, чим вам користуватися все життя, кожного дня. І вона має бути зручна. Як взуття. Дуже ви находите в черевиках, які натирають ноги?

Якщо спеціально розроблена українська латинка за результатами певних випробувань виявиться такою ж чи майже такою ж зручною, як кирилиця – то чом би й ні. А витрачати купу часу і сил на те, що не принесе якоїсь очевидної вигоди… Shkurka vychynky ne stoit, як каже мій батько.

Це я говорю про повну заміну кирилиці латинкою. Як повноцінний (а не той кастрований, що лежить на Укрпошті, і яким самі поштарки не користуються – інакше б не називали мене “Муленко”, приносячи закордонну кореспонденцію) дублікат кирилиці – латинка не те що можлива, вона конче необхідна. І не зараз, а давним-давно.

Advertisements

3 thoughts on “Українська латинка. To be or not to be

  1. Хоча англійська транслітерація й звичніша для простих українців. Та вона є штучно насаджено, а латинкою на основі польської абетки Галичани користувалися ще давним-давно. Причина досить проста – латинка була зрозуміліша і простіша для них, ніж кирилиця, яка була далекою від живої мови. Багато людей прожили все життя, спілкуючись українською мовою і записуючи її латинськими літерами. Лише через великий вплив московії на нашу історію, ці факти замовчуються.
    Нам потрібно брати приклад з білорусів, чия мова найближча до української. Вони мають власний латинковий альфабет і навіть при теперішній владі всі таблички назв вулиць чи станцій метро дублюються латинкою. А на міжнародних картах білоруські міста позначаються відповідно до норм їхньої латинки.
    Думка про те, американці, німці чи французи не зможуть прочитати Ševčenko або Szewczenko – взагалі безпідставна. В мовах, які використовують латинкове письмо, існує правило про збереження ориґінального написання і в літературі зазвичай після іншомовного імені подають транскрипцію. Для прикладу: прізвище Mickiewicz освічені німці не прочитають /міківікц/ (саме так це слово мало би читатись за правилами німецької мови), натомість поляки не прочитають прізвища Shakespeare як /схакеспеаре/.
    Отож, латинка безумовно потрібна і базуватись вона повинна на найближчих слов’янських мовах(білоруській, польській та словацькій). Якщо навчати її учнів у школах, то років через 5-10 вона точно витіснить кирилицю (враховуючи те, що запис латинкою спростить вивчення ортографії).

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s