Про етику, журналізм і burbas.com.ua

От що я хотів сказати про історію цієї прекрасної тріади Бурбас-Шаблій-Хачеріді, яка веде нас у світле майбуття.

Чутки і все таке інше – ні в українському футболі, ні в футболі світовому аж ніяк не новина. Можливо, у нас воно, за нашою ж традицією, глибше і тупіше – просто тому, що де в Європах спокійно розказують про переговори і варіанти, у нас роблять загадкове обличчя і “не коментують”. Хай-клас таких облич і “некоментувань” – це, звісно, Ігор Суркіс, але зараз не про нього.

Реакція Шаблія мені незрозуміла. Хіба що Бурбас йому наступив на тестикули – і той від болю заволав. Для тих, хто думає, що я зараз приколююся, поясню – Бурбас попав в точку, а Шаблію не хотілося б зараз афішувати, от і істерика. А так – якась тупа політгопницька логіка, “я можу робити що завгодно, але про це не можна говорити і показувати”.

Але я навіть і не про це. Мене цікавить ось який аспект. Бурбас розпочав цю хвилю. Розпочав у себе в твіттері. Як приватна особа. Але! Хто такий Ігор Бурбас? Звичайний київський штемп? Ні. Звичайному київському штемпу ніхто такі речі не розказує. Ігор Бурбас – працівник телеканалу “Футбол”. (Можливо, не тільки, але я знаю саме про це. Якщо що, доповніть.) І інфу – чи “інфу” – про Хачеріді він дізнався саме як працівник телеканалу “Футбол”. Якби він її дізнавався, як просто чувак із паспортом на ім’я-прізвище “Ігор Бурбас” – ніхто б йому такої інфи не дав. Спробуйте самі – переконаєтеся.

І що ж виходить? Виходить, що журналіст використав своє службове становище для власного ґешефту. Якого? Ну, наприклад, як правильно зауважив колега Болотніков, піар, розкрутка імені. Це хіба не ґешефт?

А хіба це чесно по відношенню до роботодавця? По суті це те саме, що взяти на роботі відеокамеру і зняти якесь домашнє відео – весілля там, чи просто застілля якесь. Я не знаю, може, на “Футболах” таке дозволяється, але мені здається, що навряд чи. Так що особисто я вбачаю неетичність моменту саме в цьому. Ти працюєш в ЗМІ, як представник цього ЗМІ нариваєш інфу (вибачте, я ніколи не повірю, що Бурбас настільки самодостатній персонаж, щоб йому зливали інфу саме як конкретному йому, а не тому, що він журналіст певного ЗМІ; у Франкова, можливо, повірю, а у всіх інших – ні) – а потім використовуєш це у власних цілях.

І ще одне. Мені здається, що журналісти взагалі не мають бути ньюсмейкерами. Якщо це не стосується конкретно них. Скажімо, якщо б Шаблій замовив напад на Бурбаса, того побили б чи там, як Уткіну, ножа в спину увіткнули – тоді так, Бурбас був би ньюсмейкером. А так – яке ти відношення маєш до ситуації? Ти – кабель, який передає сигнал від системного блока до монітора. Вау, цей кабель передав отакий от піксель! Вам не здається, що це дещо безглуздо? Мені – здається.

Ні, якщо Ігор Бурбас заснує власне ЗМІ – burbas.com.ua, як от Скрипін, тобто стане самим по собі ЗМІ, тоді нема питань. Тоді йому будуть зливати інфу саме як ЗМІ (отакому от ЗМІ в одній особі, і нічого тут дивного немає), але це буде уже інша справа.

Це все, що я хотів сказати по ситуації. А перейде там той Хачеріді кудись чи ні – мені абсолютно фіолетово. Український футбол мертвий, а мертвими мають займатися не журналісти, а патологоанатоми. Ну, чи якийсь Юрій Лонго.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s