Запахло Орвеллом

Вєсьолая історія в журналє “Єралаш”.

Є такий волонтер Роман Сініцин. Я не знаю про нього нічого, ну, крім самого факту його існування. Є і є. От попався на глаза його пост – ода одній людині, яка, за інформацією, викладеною в цій оді, допомагає армії.

Історія і історія. Але – є одне “але”. Ця людина – власник одного із найгидотніших інтернет-магазинів в Україні. Називається він “Розетка”. Я там нічого не купував, принаймні, років 5 останніх так точно – але історій про те, як ця “Розетка” працює, гуляє фейсбуком і взагалі просто предостатньо. Ще цій конторі закидають українопохуїзм на межі з українофобством – уперте ігнорування прохань створити українську версію сайта. Але тут я нічого сказати не можу, бо ніколи туди не ходив, і зараз не піду. “Не пхай до рота усіляку гидоту” – це кредо моє творче. Так що перевіряйте про мову самі.

В принципі, я давно не вірю в історії, коли отут от людина прекраснуйонца, а отам от, з іншого, значить, боку – гівно гівном. Але то таке. Припустимо, що цей власник не в курсах ні про прохання, ні про якість роботи його працівників. Буває (он ціла країна за таким принципом живе).

Але – воно є. І, звісно ж, люди про це в коментах написали. Ще там про неуплату податків – мовляв, заникав на Х, дав на армію на Х/5 і красавела, – але тут я не в курсах, перевірити не можу, тому нічого не казатиму.

Ну і, значить, написали. Пан автор прийшов в камєнти, обізвав тих, хто написав, довбойобами, мене персонально (я ж не втримався, щоб не підкинути саркастичних дрівець у вогнище іронії) муділом, а потім ще й забанив.

Так от я одного не розумію. Вся ця байда з Майданом і війною – вона з чого починалася? Не з того, що нормальним людям заєблося жити, як в Московії-лайт (причому ситуація чим далі, тим більше нагадувала Московії просто, без полегшеної версії)? Я чогось думав, що якраз з того, щоб мати права і свободи, які Уридло сотоваріщі з 2010-го року планомірно відбирали. Може, помиляюся…

А раз мова про права і свободи – то, здається, право висловити свою думку і свобода цю думку відстоювати є невід’ємною частиною цивілізованого суспільства. До якого ми нібито збираємося приєднатися чи хоча б наблизитися.

Ні, я знаю країну, де таких коментів не буде. Просто тому, що там самодіяльність витравлюється дустом – за командою облизують свого “Наполеона”, за командою поливають помиями свого “Білана”. І всім добре. Але ми, здається, якраз проти цієї країни і воюємо. У тому числі й для того, щоб не стати нею – ні географічно, ні ментально.

То, питається, до чого були ці ескапади пана Сініцина? Чи він всерйоз думав, що ніхто не напише поганого слова про “Розетку”? Я в нього спитався, але відповіді не дочекався, бо був забанений. Думаю, не дочекався би в принципі.

І ще що хочеться додати. Якщо вже пішла така п’янка, пане Сініцин та йому подібні – то тоді ми тут всі маємо схилитися в глибокому пардоні знаєте перед ким? Так-так, перед Рінатом Ахметовим. Бо він взагалі-то людей від голодної смерти рятує на окупованій території. І це не мої вигадки – погугліть, купа інформації є про його фонд. Якщо вже так ставитись – то до всіх. І не треба розказувати тут про його бізнес, про його політичні історії. Допомагає людям? (Причому таким, яким, може, ніхто більше і не допомагає.) Так отож. На коліна, смерди!

Смішно? А от нас чомусь хочуть примусити саме до цього. Звісно, винятково з добрими намірами. Але – ми ж пам’ятаємо, куди веде шлях, викладений цими намірами…

P.S. для любителів понапридумувати до моїх текстів своїх смислів. Я не маю нічого проти як самого власника “Розетки” (я про нього нічого не знаю), так і його допомоги армії. Я проти тих, хто заганяють нас батогом до Animal Farm.

 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s