Добробат і футбольний клуб. А чом би й ні?

Перед фінішем відведеного на добровільну декомунізацією хочеться поговорити про футбол.

Ви знаєте, в українській першій лізі є команда із Маріуполя під назвою “Іллічівець”. Керівництво і “уболівальники” можуть скільки завгодно говорити про те, що это в честь завода названо (забуваючи нагадати, а на честь кого назвали завод) – але перейменувати клуб доведеться. В принципі, його треба було б перейменувати давним-давно (чи взагалі не називати) – бо це не назва, а діагноз. Та оскільки на вчора-соціалістичний-сьогодні-регіональний Жданов надії немає і не може бути за визначенням – то нехай хоч зараз перейменують.

Офіційний сайт клубу ще минулого літа проводив опитування про можливу нову назву. Ось його результати:

Як на мене – це не назви, а маячня. Хіба що ФК “Маріуполь” – але це настільки ж не маячня, наскільки і не ефектно. Тобто це – ніяк. Все інше не хочеться навіть коментувати. Люди, які їх придумали чи пригадали, люди, які за них голосували – вони просто не розуміють про вивіски/заголовки/назви.

Я не буду всерйоз нічого пропонувати – це не моя справа (бо деяких як послухати, то журналісти мають і створювати щось, і писати про це; а навіщо тоді чиновники і менеджери?). Але на один, не названий тут варіант, увагу вашу зверну.

Це – “Азовець”, назва, з якою клуб увійшов в футбол часів незалежності. Це теж не найкращий варіант, але принаймні не безглузде “Локомотив” (причому тут локомотиви?), не нудно-застаріле “Металург”, не ні про що не говоряча “Меотіда”… Згадалося, як в Харкові в радянські часи був хокейний клуб “Динамо”. 1992-го благополучно вмер. 2008-го якісь люди створили ХК “Харківські акули”. Погана назва? Ну, не шедевр. Але принаймні хоч трохи відповідає викликам часу. І тут 2011-го цю назву міняють на “Динамо”. Ну яке може бути “Динамо” 2011-го року в Харкові? Ладно вже те, що є – київське футбольне. Воно все життя таке, до того ж це бренд. На це дівоче прізвище купа документів оформлена – немає сенсу брати чоловікоке. (Так іноді кажуть жінки – і вони праві.) А харків’янам навіщо чіплятись за старезну, замшілу радянську назву, яка взагалі нічого не означає і уже давним-давно ні з чим не асоціюється?

Це варіант старої емблеми. Звісно, його навіть брати в руки не можна. Емблеми – це взагалі біда безкінечна, ще гірша за біду з назвами (я якось напишу про хокейні анабасиси). Тому емблема треба нова.

А якщо взяти і обіграти тему добровольчого батальйону “Азов”? І не треба розказувати, що народ не примет. Який народ? Ті дві нещасні тисячі, які ходять на домашні матчі ІМ? Це, на секундочку 0,5% від загальної кількості жителів міста. І ще викиньте з цієї відвідуваності фанатів, які скоріш за все є проукраїнськими – скільки там залишиться?

Тож ідемо далі. Можна навіть емблему добробата обіграти. Ось так:

(Автор картинки – Сашко Кузнецов)

Як вам? 😉

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s