Філатов як машина часу

Воістину, головною інформподією дня (як сказали б зараз – спеціально, аби відволікти увагу від візиту Гризлова) стало призначення, чи то пак ідея призначення заступника(ці) голови екс-Дніпропетровська.

Ні, те, що лохторат, як і очікувалося, буде із розкритим ротом, як риба, викинута на берег, дивитися на цей атракціон небаченої щедрості – тут до гадалки не ходити. Ну не вкладається у людей в голові, як можна позавчора мочити всіх, вчора одним із “замочених” пропонувати об’єднатися проти других “замочених”, а сьогодні пропонувати хлібну посаду якраз другим. Нічого, отакі от історії і підуть на користь “простим українцям” – які досі, на 25-му році незалежності, думають, що все навколо гра в бірюльки (а тоді у них Януковичі в президентах і гроші з банківських карток крадуть елементарними способами). Ну, а якщо не підуть – тоді я вже не знаю, чим цих людей можна витягти з їх болота. І чи треба взагалі.

Та мене більше цікавить в цій історії з Єпіфаневою інше. Філатов, аргументуючи свій вибір, пояснив це тим (і народ по соцмережах жвавенько підтримав думку кумира), що, мовляв, місто після виборів розділене. (А тут я такий, “об’єднувач”, ага.) Нічого не нагадує? Ну як же. Ось!

2006-й рік, Універсал національної єдності. Тоді також країна “була розділена” (цілком штучно, певними персонажами, які виконали цю операцію для власної вигоди), а Віктор Андрійович її “з’єднував”. Витягнувши Віктора Федоровича із не те щоб небуття, але з дуже непростої ситуації. Ну, а що було далі – ви всі прекрасно пам’ятаєте.

Хтозна, може Ющенко мав якийсь хитрий-прехитрий план, в якому він перегравав не тільки Тимошенко (для чого і витягнув Януковича), а й самого Януковича. Та побачити нам його не вдалося. Ну не вважати ж таким 5-е місце з антирекордною кількістю голосів на виборах-2010…

Що ж, подивимось, як Філатов буде перегравати цим рішенням “Оппоблок” і Вілкула. Підозрюю, що це буде дуже весело. Для тих, хто спостерігатиме за історією зі сторони. Власне, як і було в 2005-2010-му. За такими історіями взагалі весело спостерігати. Але лише спостерігати.

P.S. Якщо хто раптом пропустив той старенький епічний момент. Єпіфанцева тоді навіть в суд збиралася подавати позов на журналістку, ага 🙂

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s