Як Шендерович, сам того не розуміючи, допомагає викинути російську літературу з України
Як співав Андрій Миронов у образі Остапа Бендера – “совершите вы массу открытий, иногда не желая того”. Так вийшло і з “хорошим русскім” Віктором Шендеровичем
Як співав Андрій Миронов у образі Остапа Бендера – “совершите вы массу открытий, иногда не желая того”. Так вийшло і з “хорошим русскім” Віктором Шендеровичем
Приказка говорить, що дуракам половину роботи не показують. Але ж ви не дураки, правда?
Політичні частушкі на основі виборчого бюлетеня.
Купив я собі отакі дві книжки від ВСЛ. Всівся читати про Мессі. І волосся заворушилося у мене у всіх можливих місцях. Заворушилося від жахливої якості перекладу цієї, як кажуть знавці, найкращої біографії Лео із наявних нині.
Якщо би мене хто спитав, за що я не люблю українську творчу інтелігенцію – то я показав би тій людині оці чотири вірші.
Нічо не можу подєлать – як тільки бачу Пацюковича на пресухі, відразу ж він мені уявляється в образі Ванькі Жукова.
Отже, обіцяна розповідь про книжки, які я прочитав чи почав читати під час новорічно-різдвяних канікул. Почну з трагічного.
Україна. Наші часи… Втім, будь-які часи.
Клоунська п’єса з казлами, фашистами, елементами азійсько-кремлівської буфонади і стоянням раком
Цей текст настільки сильний і самодостатній, що я навіть не буду коментувати нічого. Тільки поясню, що один із її героїв, Леонід Бершидський – це той самий “хороший русскій”, який втік від кривавого путінського режима із Москви аж до Берліна. Ну, а тепер – насолоджуйтесь. Воно того варте! 🙂