І як бідним московитським граммар-наці на кшталт Тьоми Лєбєдєва пережити цю #Зраду…

Спочатку традиційно – “один народ”. Потім сайти “примирення”. Далі – “давайте жить дружно, политики нас рассорили”. І тепер – тут, у нас, всередині країни – ось такі речі: Ви знаєте історію Адольфа Ейхмана? Ізраїльська розвідка заарештувала його через 15 років після завершення Другої світової війни. Удєл слабих? І через два роки його стратили, між іншим. Ненавидіти… Read More Консерва

Фейсбук продовжує ковбасити від якоїсь там Насті з Росії, яка “приїхала сюди боротися” (гм, з ким/чим боротися?), а її тут “злобне СБУ заарештувало”. Почитав я, почитав – і ось щось подумав.

Цікава подія сталася на Полтавщині. Дуже цікава.

Не встигла облетіти наші палестини новина про зрадницьку мапу Росії від “Кока-Коли” – як тут же знайшлася ще більша Зрада.

Прекрасний, просто еталонний приклад того, за що можна – і навіть треба ненавидіти державу під назвою Україна.

Стою я на касі в супермаркеті. Каса “безалкогольна”, тобто не обслуговує пиво та інші алкогольні напої. Під’їжджає до каси дядько з купою пляшок пива. Читає “безалкогольний” напис на касі і тут же задає касирці питання: “Дєвушка, а піво можна пробіть?”

Народ соцмережевий обурено обговорює свіжий виступ двох Володимирів – Данильця і Моїсеєнка, обкладаючи  їх кращими зразками обсценної лексики. А колись же вони, наші легендарні “Кролики”, були класними.

Однією із найвеселіших новин 2016-го стало “декомунізаційне перейменування” легендарного “Советского шампанского”.

Чергова серія всеукраїнської фейсбучної істерики – “відпустили Лукаш”. Чесно кажучи, всі ці “термінові перепости” та інша зрадоперемогофільська риторика давно дістала – але, оскільки болячка не проходить, треба про неї говорити.