Це був холодний лютий, другий лютий війни. В квартирі після чергових пари днів без тепла і світла хотілося пересуватися лише у спальному мішку, і лише до газової пічки, аби нагріти води для чаю. Життя злилося у безкінечні дратівливі напівсутінки, одяг уже приріс до шкіри так, що не уявлялося, як можна було не те що спати, а просто ходити удома у одній футболці.

Допиваючи чергове горнятко зігріваючої рідини, почав провалюватися у черговий сон. І вже перед самим тим моментом , коли повністю відключаєшся і поринаєш у забуття, подумалося: “А все могло бути інакше. Все могло скластися навпаки”…

…Голос лунав ніби нізвідки і одночасно звідусіль. Голос без емоцій та інтонацій, схожий на той, який оголошує станції метро, але безжальніший і суворіший.

– Ти хочеш побачити, як було б навпаки?

Голова сама хитнулася, хоча було незрозуміло, куди і кому саме кивати.

– Що ж. Дивись.

Перед очима, точніше, десь у голові, оскільки не було якогось звичного простору, про який можна було б уповні сказати “перед очима” – виник великий монітор, на якому відкривався файл із назвою “Історія України навпаки”. І інший голос, приємніший, але такий же сухий і беземоційний, заговорив.

– Навесні російська армія захопить Херсон і частину Харківської області. Точніше, ЗСУ відійдуть з цих територій, аби не втрачати своїх солдатів. Восени з боями окупанти дійдуть до Києва. Щойно зайшовши на залишені українською армією території, російські солдати почнуть грабувати, ґвалтувати і убивати. Але триватиме це недовго. Уже на початку наступного лютого Путін злякається того, у що він вляпався – і віддасть команду відступати.

Уже 24 лютого Збройні сили вийдуть на рубежі початку повномасштабної війни. На довгих вісім років запанує умовне перемир’я.

Після завершення цієї фази війни рейтинги чинного президента, якого у всьому світі визнають героєм, і його партії, поповзуть униз. Головними будуть дві причини – корупція на розкраданні коштів, призначених для відновлення інфраструктури, та призначення на державні посади друзів-родичів-знайомих.

СБУ, Генпрокуратуру, навіть Офіс президента, перейменований у Адміністрацію – очолять люди з ближнього кола Зеленського. Єрмак зуміє втриматися в Адміністрацїі, але буде посунутий на посаду заступника керівника.

Усе це вплине на результати найближчих виборів. Рейтинги президента і його партії знизяться до такого рівня, що він програє вибори головному опозиціонеру, Петру Порошенку, а “Слуга народу” взагалі зникне з політичної мапи України. Деякі з народних депутатів від цієї партії опиняться в новій владі на третьорядних посадах, виняток становитиме хіба секретар РНБО Олександр Данилюк, який після короткої перерви очолить міністерство фінансів.

Зеленський же з горя піде працювати на телебачення, де стане популярним коміком, висміюючи своїх наступників на посаді президента країни.

Новий президент України Петро Порошенко розпочне свою каденцію із кількох важливих проукраїнських кроків. Зокрема, з’явиться незалежна українська церква, розпочнеться українізація суспільного простору, економіка під керівництвом невідомого раніше вінничанина Володимира Гройсмана почне рости, Україна отримає безвіз із Євросоюзом.

Але згодом, під впливом певних сил, відбудуться зміни у протилежному, проросійському напрямку. Адміністрацію президента очолить бізнесмен Борис Ложкін, який плануватиме вийти на російський ринок із власним медіапроєктом – і це визначить владний курс у другій половині каденції Порошенка.

Врешті усе завершиться технічним дефолтом, який не оголосили тільки завдяки домовленостям із зарубіжними кредиторами. Разом з тим, щоправда, Росія погодиться на деокупацію Донбасу, а потім тамтешній парламент несподівано проголосує за повернення Криму Україні. Президент Росії Володимир Путін виступить із повідомленням про цю подію, заявивши: “Крим повертається у рідну гавань!”

Ситуація в країні призведе до соціального вибуху і революції на Майдані Незалежності. Порошенко піде у відставку, а тимчасовий виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов передасть владу Віктору Януковичу, який усі ці роки перебував у вигнанні у Ростові-на-Дону. Разом з ним із Росії приїде ціла когорта чиновників-вигнанців, які займуть посади у новому уряді.

Лідерку другорядної парламентської партії “Батьківщина” Юлію Тимошенко перед самим поверненням Януковича відправлять до колонії у Харкові. Втім, через кілька років Янукович вирішить випустити її, чим серйозно зашкодить своїм планам на другий президентський термін.

Йому не допоможе навіть зміна Конституції, яку повернули до первинної парламентсько-президентської форми правління. Президентом врешті стане Віктор Ющенко, від якого перед початком президентських перегонів не очікували навіть участі у цих виборах. А Янукович встановить антирекорд за кількістю відсотків, набраних чинним главою держави на виборах.

Тимошенко, яка теж прагнула стати президенткою, натомість очолить уряд. Невдовзі світ струсне глобальна фінансова криза, але Україна під її керівництвом досить швидко подолає наслідки цього економічного негаразду.

Втім, побічним ефектом кризи стане посилення лівих, проросійських партій, комуністів та соціалістів. Соціалісти взагалі уперше потрапилять до парламенту. Партія регіонів під керівництвом Віктора Януковича займе перше місце і очолить уряд. Але уже за рік у Кабмін знову заїде Юлія Тимошенко.

Янукович поверне собі прем’єрську посаду тільки після другої революції, наслідком якої стане прихід до влади політичного пенсіонера Леоніда Кучми. Він, отримавши нові, досить серйозні повноваження, почне свою каденцію із маленької війни навколо острова Тузла – це буде фактично останні бойові дії між Росією і Україною.

Після цього Росія перейде до тактики дипломатичного впливу на український політикум. Так, Віктор Ющенко, який через деякий час після свого президентства буде покликаний в уряд рятувати проблемну економіку країни, дискредитується проросійськими силами, які почнуть набирати силу – і буде звільнений перед переобранням Леоніда Кучми.

Тоді Кучма, на якого тиснутимуть з різних боків, буде змушений, перед лицем можливої перемоги комуніста Петра Симоненка, який уже матиме одну з найбільших фракцій у парламенті, також, як і його попередники, змінити прозахідний курс на проросійську орієнтацію. Це дозволить йому залишитися при владі, але в країні розпочнеться повний хаос.

Те десятиліття, останнє в історії України, назвуть лихим. Це буде справжня катастрофа. Все почнеться із масового відключення світла по усій країні. Люди кожного дня годинами сидітимуть без світла. Почнуться проблеми із заробітною платнею, національна валюта гривня буде замінена на тимчасові купоно-карбованці – але це тільки погіршить ситуацію. Номінально кількість грошових одиниць на руках у людей зменшиться, але інфляція тільки посилиться.

На фоні цілком реальної фінансової кризи Кучма, навіть попри підтримку росіян, втратить владу – і президентом стане виходець із Заходу України, інший Леонід, Кравчук. Втім, навіть уся повнота влади не дозволить йому зупинити катастрофу в економіці. Пішовши на угоду із проросійськими силами і призначивши експрезидента Кучму прем’єром, він тільки погіршить ситуацію – на другий рік правління Кравчука в Україні буятиме гіперінфляція.

Комуністи, які з року в рік збільшуватимуть власну популярність, уже відверто диктуватимуть свої умови. Україна почне крутий розворот у бік Москви, на четвертий рік президентства Леонід Кравчук був змушений оголосити референдум щодо двох питань – довіри собі та об’єднанню із Росією.

Після років потрясінь, оцінивши відмову постпутінської влади від Донбасу і Криму, після виплати репарацій – понад 90% українців проголосують за відмову від незалежності і об’єднання з Росією та іншими сусідніми державами у новий євроазійський Союз. Одночасно понад 60% проголосують за недовіру Леоніду Кравчуку. Він стане останнім президентом України, але зуміє зайняти посаду голови Верховної Ради.

Втім, на цій посаді він буде змушений послухатися парламентської більшості, яка 24 серпня, після трьох десятиліть існування незалежної України, ратифікує результати референдуму – і ухвалить Акт про входження України до складу Союзу.

Кравчук на деякий час збереже свою посаду у Верховній Раді, але тут станеться переворот в Москві, де президента Росії, який уже мріятиме очолити нову об’єднану державу, відтруть реакційні сили, залишивши йому посаду у самій лише Росії. Втім, як і у випадку з Кравчуком, це буде лише тимчасова поступка – як і спроба провести перебудову союзною владою на чолі із Михайлом Горбачовим. Горбачов скасує посади президентів у всіх колишніх країнах, а нині союзних республіках, очолить єдину дозволену партію, Комуністичну – а після його відставки і короткого періоду постійних змін на чолі партії влади в об’єднаній країні почнеться довгий період, який стане відомим під назвою “Застій”.

В колишній же Україні повним ходом набиратимуть політичні репресії. З часом сама українська мова, яка ще у часи після завершення великої війни між Україною і Росією була дуже популярна і шанована, підпаде під негласну заборону, і усі українські міста, за винятком кількох на Заході, перейдуть на російську. Період незалежності почне поступово забуватися…

…Сон пройшов так же несподівано, як і розпочинався. Холод замерзлої квартири повернув до реальності.

– Ну і насниться ж таке.

На кухні блимнула лампочка і загудів холодильник. Через деякий час від батареї потягло теплом. На календарі був лютий, останній місяць зими. Війна тривала. Війна за те, щоб уже нічого і ніколи не було навпаки.