Чому Московія і КНР мають розпастися на шматки

І взагалі – великих, реально великих за територією держав має лишитися мінімум. І тільки у першому світі. Ось чому.

Ми все говоримо про те, що Московія має зникнути з політичної мапи світу, розпастися на шматки – бо тільки тоді ота імперська бражка перестане бродити у міжвушному просторі жителів тієї території суші. Коли зникне імперська країна, громадянам країн, які залишаться на її місці, просто не буде причин гундосити за великим імперським минулим. Бо у них з’явиться своє маленьке теперішнє. Їм буде не до імперськості – бо зникне імперія, не буде на що опиратися у своїх вологих мріях.

Через це, між іншим, пройшли уже інші імперії. Скажімо, Шведська. Перековбасило після втрати усіх колоній – і вуаля, нормальна собі, чудова навіть європейська країна. Та й інші, приклади ви самі чудово знаєте.

Але – причина тут не тільки у імперськості. У жителів КНР, може, і немає ніякої імперськості (я просто не знаю), але вона теж має розпастися. Чому?

Та тому, що розмір країни, перш за все кількість населення в ній – це той фактор, який є, може, і ключовим для авторитарних/тоталітарних країн. Не раз і не два уже було підмічено, що московити тупо закидають наших військових живою масою. Просто тому, що їх – багато. А якби їх було ну хай у 1,5 рази більше за нас, 65-70 млн, а не 150 – ситуація була б інша. Ізначально інша, до речі.

Велика демократична країна – це гарантія того, що країна розвиватиметься і стане лідером вільного світу. Як Сполучені Штати. А велика авторитарна країна – це гарантія того, що диктатор зможе назбирати собі достатньо гарматного м’яса.

Подивіться на Угорщину, на Сербію. Вони б, може, і хотіли щось там у когось відгризти. Але вони маленькі. У них немає ресурсу – ні людського, ні будь-якого іншого. Тому вони тільки і можуть гавкати тишком-нишком. Он навіть із Косовим нічого вдіяти не можуть. А Московія і КНР – великі країни. Вони мають ці ресурси. І ці ресурси вони направлять не на забезпечення високого рівня життя своїм громадянам (чи краще говорити «підданим?»), не на розвиток медицини, науки, не на політ на Марс чи місячну програму – а на війну.

Он КНР – при усіх його технологічних вихилясах, до чого він дорозвивався? До можливого нападу на Китайську республіку. А спитайте – навіщо? От навіщо КНР нападати на Китайську республіку? Вона що, загрожує існуванню КНР? (Навіть так, як Україна в складі ЄС і НАТО загрожує, справді загрожує існуванню Московії як імперії.) Ні. Вони уже майже 80 років так живуть. Ну, і жили б далі. Ні, треба напасти. А навіщо? Бо – імперія. Бо – можуть. От так тупо і примітивно, як шкільні бики били слабших на перервах – бо можуть.

Так от. Країни, які потенційно (я вже не кажу про реально) є авторитарними – вони не повинні бути великими. Угорці можуть 100500 років плакатися про Тріанон – але вони чудово показали, що вони повинні бути ото в тих рамках, які мають зараз, ніяких там автономій в Румунії, Сербії, Словаччині чи Україні. І з сербами та ж історія. Вони мають ще й Войводіну втратити, я вже не кажу про отой боснійський покруч «Республіка Сербська». Чим меншими вони будуть, тим краще і спокійніше буде усім навколо. Бо вони просто не матимуть ресурсу для нападу. Сербія на початку 90-х мала – і напала. А тепер – не має. І сидить, як руда миша, тільки повискуючи. А Угорщина взагалі не може ні на кого напасти. І добре.

От тому і Московія з КНР мають розпастися на запчастини – і не тільки по національних кордонах. (А те, що там у Карелії чи Мордовії з мовами туго – так було б бажання їх розвивати. Після історії Бен-Єгуди слова «неможливо» в цій царині не існує.) Придумати ж відмінності між тими чи іншими регіонами імперії, населеними нібито титульною нацією – повірте, не так складно. Тим паче, відмінностей там – як гівна за банею. Про КНР не знаю, а щодо Московії – ну ви ж чудово розумієте, що між жителями Кубані і Сибіру відмінність огого яка. Якщо кубаноїдів причесати і відучити матюкатися, нагадавши їм їхню ісконну мову – так вони до нас будуть ближчими, ніж до жителів Єкатеринбурга і Новосибірська. Далекий Схід взагалі аж проситься на від’єднання. І усі оті національні північні регіони. Нехай краще ті кілька десят чи сот тисяч ханти, мансі, евенків і долганів отримують ренту за нафтогазові родовища від європейських компаній. Від них все одно шкоди нікому не буде. Максимум, на що вони будуть здатні – створити маленькі північні вождистські країнки типу усіляких нікарагуа чи гаїті.

Великі країни, схильні до авторитаризму – несуть загрозу самим своїми розмірами. Самою своєю людською масою. Тому вони повинні зникнути. А не через імперську пиху. Навіть якщо її і немає – як у Московії 90-х – вона обов’язково з’явиться, як тільки випаде нагода, як у Московії 2000-х. Поки буде територія і достатньо народу.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s