Про Мураєва і виходи із “зони комфорту”

А ви даремно із совковатниками не спілкуєтеся. Вони, самі того не розуміючи, є певними “компасами”.

Всі ми замикаємося у своїй бульбашках – але іноді буває корисно виглянути за її межі. І ось навіщо.

Попри те, що я маю певні чітко артикульовані політичні погляди – у мене з тих чи інших причин є кілька людей із, можна сказати, протилежного табору. Ну, так склалося історично. (До речі, ці люди згадуються у моїй книжці “Як я забивав на “Камп Ноу“. Тобто це такий зв’язок із давноминулими часами, який я просто залишив на пам’ять. Тим паче, ці тіні минулого мене не напрягають аж так, щоб треба було їх викреслювати із життя назавжди.)

Сказати, що я з ними часто і з задоволенням спілкуюся – буде неправдою. Але іноді, під настрій, буває. Причому, як ви розумієте, якихось серйозних спільних точок з такими людьми майже не лишилося – тож таке спілкування часто переростає (з мого боку) в певний такий детектив. Конкретно – я намагаюся вираховувати ті джерела, через які люди черпають інформацію. Ну от наприклад – якщо людина починає в певний момент часу напарювати мені у розмовах Разумкова, значить, очевидно, вона присмоктана до медіаканалів Ахметова, де цього персонажа десь у той момент почали посилено піарити.

І от одна із цих тіней минулого в період правління Петра Порошенка постійно намагалася згодувати мені партію “Опозиційна платформа – За життя”. 2019 року – з початку календарного року і десь до осені – людина переключилася на Зеленського. 2020 року – “ретранслятор” знову запрацював на ОПЗЖ.

Ну, ви ж розумієте, що це я вас так би мовити вижимку розказую – звісно ж, діалоги виглядали дещо інакше. Але якщо стиснути усе сказане мені в одну назву чи одне прізвище – то все було саме так.

Причому цікавості додавало те, що людина ця у свій час, уже після того, як закінчився період мого активного спілкування з нею (описаного в книжці), тобто, за великим рахунком, не так давно, хоча і до революції – з родинних причин виїхала з України на ПМЖ у іншу країну. Тобто джерела інформації, яку вона потім ретранслювала мені – можна було вирахувати більш-менш точно.

Це я все так довго розказував, щоб ви зрозуміли, що я досить прискіпливо ставився до слів цієї людини.

А тепер головне. 2021 року, точно не згадаю, коли, але у першій половині року точно, крайній термін – середина року, із “ретранслятора” понеслися матюки на адресу Зелебобія (я тут, звісно, не втримався і потролив його на тему “Ти ж мені сам 2 роки тому розказував!”), при цьому почалося розхвалювання… Мураєва.

Я ще подумав – невже у них там “Наш” показує? А потім вирішив, що таки не “Наш”, а щось із московитського пропаганден-телевізйон. Ну, або інші канали тамтешньої пропаганди – онлайн-видання, соцмережі.

А учора на сайті британського уряду з’явилася новина, у якій були такі слова:

We have information that indicates the Russian Government is looking to install a pro-Russian leader in Kyiv as it considers whether to invade and occupy Ukraine. The former Ukrainian MP Yevhen Murayev is being considered as a potential candidate“.

От і думайте тепер.

А я обов’язково продовжу спостереження. Вони, як показує практика, приносять дуже цікаві результати.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s