І справа не у пандемії коронавірусу.

Так, звісно, цього сезону глядачів на трибунах стадіонів УПЛ було дуже мало. Загальна кількість – 103 966. Таку аудиторію у хороші роки зібрало б два Класичних – одне у Києві, інше в Донецьку.

Справа в тому, що із 181 матчу (1 не був зіграний) з глядачами відбулося лише 62. Тому маємо такий скромний показник. Але це з одного боку.

З іншого – на цих 62 глядачі все одно ішли дуже неохоче. Тому в результаті маємо просто унікальний середній показник за матч (рахуємо тільки ті, що були із глядачами) – 1677.

1677 глядачів у середньому за матч чемпіонату в УПЛ. Ось діаграма, яка показує середню відвідуваність матчів в чемпіонатах вищої/Прем’єр-ліги.

Як бачимо, у 90-х відвідуваність була більш-менш однаково низька. Потім, з сезону 1998/99 глядачів ставало все більше, аж поки в часи Євро-2012 відвідуваність виросла до фантастичних 12,5 тисяч за гру.

А потім була війна. Війна, яка перетворила низку клубів (і головним чином – “Шахтар” з його “Донбас-Ареною”) на переселенців. А потім була економічна криза і фактичний дефолт, коли людям стало ще більше не до футболу. Тільки в сезоні-2017/18 крива глядацького показника досягла дна і почала повільно відніматися. Аж тут сталася пандемія коронавірусу.

А коли трибуни нарешті відкрили для глядачів – виявилося, що вони туди не поспішають. Тож, як бачимо, у сезоні-2020/21 середня відвідуваність в УПЛ склала 1677 глядачів за матч.

Для порівняння – до Революції Гідності та війни відвідуваність матчів у першій лізі була більшою! Найнижчий показник другого дивізіону – це 1742 глядачі у сезоні-2006/07.

І ще один антирекорд – антирекорд найвідвідуванішого матчу сезону в УПЛ.

1992 – 20 000 (Міський, Тернопіль)
1992/93 – 40 000 (Метеор, Дніпро)
1993/94 – 32 000 (Центральний, Вінниця)
1994/95 – 26 000 (Металург, Кривий Ріг)
1995/96 – 20 800 (Центральний, Миколаїв)
1996/97 – 26 000 (Ворскла, Полтава)
1997/98 – 40 000 (Україна, Львів)
1998/99 – 40 000 (Металург, Кривий Ріг)
1999/00 – 32 000 (Шахтар, Донецьк)
2000/01 – 73 950 (Олімпійський, Київ)
2001/02 – 33 000 (Металург, Кривий Ріг)
2002/03 – 38 000 (Шахтар, Донецьк)
2003/04 – 25 000 (Олімпійський, Донецьк; Шахтар, Донецьк)
2004/05 – 32 000 (Металіст, Харків)
2005/06 – 30 000 (Металіст, Харків)
2006/07 – 28 800 (Металіст, Харків)
2007/08 – 40 500 (Олімпійський, Київ)
2008/09 – 27 000 (Дніпро-Арена, Дніпропетровськ)
2009/10 – 52 518 (Донбас-Арена, Донецьк)
2010/11 – 50 390 (Донбас-Арена, Донецьк)
2011/12 – 68 014 (Олімпійський, Київ)
2012/13 – 66 837 (Олімпійський, Київ)
2013/14 – 59 360 (Олімпійський, Київ)
2014/15 – 57 502 (Олімпійський, Київ)
2015/16 – 32 794 (Олімпійський, Київ)
2016/17 – 51 730 (Олімпійський, Київ)
2017/18 – 38 618 (Олімпійський, Київ)
2018/19 – 46 475 (Олімпійський, Київ)
2019/20 – 41 203 (Олімпійський, Київ)
2020/21 – 7953 (Арена-Львів, Львів)

Як бачимо, уперше в історії чемпіонатів у вищій/Прем’єр-лізі жоден матч сезону не зібрав п’ятизначну кількість глядачів. Та що там казати – навіть позначку у 8000 глядачів не перетнули…

Що буде далі? Тут важко прогнозувати… Втім, повернення до УПЛ команди з Харкова (нехай вона і не буде головною в місті, оскільки “Метал” Ярославського все-таки перетягне ковдру на свій бік), повернення одеського стадіону – мають збільшити кількість глядачів. Та і Класичне за відкритих трибун, думаю, почне збирати нормальну кількість публіки.