Як це усе пов’язано? А зараз я вам розкажу.

“Тепер у моїй ID-картці громадянина України є електронний підпис. Процедура його внесення забрала всього три хвилини. Радий, що стратегія «Держава у смартфоні» дає нові результати”, – заявив учора Зеленський. Хтось порадіє, хтось скептично пхикне – а ті, хто пожив у СРСР, безпомилково упізнають радянську риторику. Це ж там точнісінько так рапортували про “досягнення” на підставі одного чи двох випадків, а не тоді, коли система працювала на повну потужність і як годинник.

Ось вам приклад. Як відомо, першою жінкою в космосі стала радянська космонавтка Валентина Терешкова. Трохи менш відомо, що другою жінкою в космосі стала теж громадянка СРСР, Світлана Савицька. Вона ж стала першою жінкою, яка вийшла у відкритий космос. Перша подія сталася 1963-го, друга – 1982-го. У США в ці 20 років жінок у космосі не було взагалі.

Радянська стратегія “дає результати”? А тепер уважно слідкуємо за тим, що було далі.

Після 19 липня 1982 року (це дата першого старту Савицької; всього їх було у неї два – і це рекорд для радянських/російських космонавток) у космосі побувало 62 жінки. Із них:

британок – 1
італійок – 1
кореянок (південних, звісно) – 1
француженок – 1
канадійок – 2
китаянок – 2
росіянок – 2
японок – 2

і

американок – 48.

А тепер від кількості до якості. Із двох росіянок одна злітала у космос один раз, одна – двічі.

У американок:

Шеннон Люсід 1985-го полетіла у космос упергше, а уже 1991-го стала першою жінкою з третім космічним польотом, 1993-го – четвертим, 1996-го – п’ятим. І це, між іншим, не одноосібний рекорд – пізніше іще п’ять американських астронавток повторили це досягнення.

Анна Лі Фішер стала першою матір’ю (тобто жінкою, яка перенесла такий серйозний стрес для організму, яким є вагітність і пологи), яка побувала у космосі.

Вже згадана Люсід встановила жіночий рекорд перебування на орбітальній станції – за іронією долі, на російському “Мирі”.

Кетрін Корнтон першою з жінок здійснила кілька EVA (Extravehicular activity), тобто виходів у відкритий космос, за межі космічних корабля чи станції.

Міллі Г’юз-Фулфорд стала першою жінкою – “спеціалістом із корисного навантаження” в космосі. (Тобто вона полетіла для проведення певних експериментів (з біології та медицини). До цього цим займалися лише чоловіки. До речі, її місія – STS-40 (“Коламбія”) – відзначилася тим, що уперше в складі одного екіпажу було аж три жінки.

Ненсі Дейвіс першою полетіла у космос разом із своїм чоловіком – вони були на борту місії STS-47 (“Індевор”). До речі, там же полетіла і перша американська астронавт-афроамериканка (Мей Джемісон), якщо ви раптом хотіл запитати, чи NASA запускала в космос тільки білих жінок. Мей стала першою, але не останньою.

Сюзан Гелмс встановила рекорд з тривалості одного EVA для жінок в космосі – без 4 хвилин 9 годин.

Айлін Коллінз стала першою астронавткою-пілотом “Шатлу” (причому робила це в кількох польотах) і першою астронавткою-командиром “космічного човника”.

Пеггі Вілсон стала першою жінкою – командиром усієї Міжнародної космічної станції. Пеггі встановила жіночі рекорди за кількістю (10 виходів) та якістю (60 годин 21 хвилина в сумі) EVA. А також загальний рекорд для астронавтів NASA за загальним часом перебування у космосі – 665 діб 22 години. Під час останнього свого польоту вона встановила ще і віковий рекорд для жінок – 57 років. 9 років, з жовтня 2009-го по червень 2018-го, Пеггі Вілсон була керівником загону американських астронавтів.

До речі, серед жінок астронавтів були і дві з українським корінням. І не тільки корінням. Наприклад, американка Гайді Стефанишин-Пайпер була не тільки донькою галичанина Михайла Стефанишина, а й членом Пласту, говорила українською. А першою стала ще 1992-го канадійка українсько-британського походження Роберта Бондар. Бондар і Стефанишин – ці українські прізвища, як і Попович та Каденюк, увійшли в історію космосу.

Джесіка Мейр стала п’ятнадцятою жінкою у відкритому космічному просторі. Чотирнадцять із цих п’ятнадцятих – американки. Причому у одному із своїх EVA, 18 жовтня 2019 року, Мейр вийшла у відкритий космос із “чотирнадцятою”, Крістіною Кох – і це був перший випадок, коли у відкритому космосі були винятково жінки.

Ну, а сама Кох буквально сьогодні, 6 лютого 2020 року, повернулася на Землю із МКС (її повернення ви бачите на скріні із NASA Television), окресливши своїм приземленням новий жіночий рекорд перебування в космосі під час одного польоту – 328 днів 13 годин і 58 хвилин. До речі, цей її показник також є рекордом для астронавтів-новачків (які здійснюють перший космічний політ) NASA – незалежно від статі.

Так от, любі мої. Оце от усе вищеперераховане – саме оце і є “результат”. А те, що Терешкова стала першою жінкою у космосі, а Савицька першою із жінок вийшла у відкритий космос – це, як і у випадку із ID-карткою, не більше ніж показуха, аби замилити очі недалеким людям.