Сьомий випуск оновленого проекту “РУФ. Ідіотизми українського футболу”.

1. Пишуть, точніше, говорять (у “ТаТоТаке”), що ФК “Львів” загнеться не завтра,  а вже сьогодні увечері. Тобто не влітку 2020-го, а під час зимової перерви.

Ну, загнеться і загнеться – не першим цей “Верес-Львів” буде у мартиролозі українських футбольних клубів і не останнім. Веселить тут причина – мовляв, пан Копитко зрозумів, що футбол прибутку не приносить, от і…

От чесне слово – як діти. Ви що, раніше цього не бачили? А якщо бачили, навіщо продовжували? А якщо продовжували – чому нічого усерйоз не зробили, щоб почати заробляти собі на життя? Порівняйте, наприклад, футболки “Карпат” і “Львова”. У одних реклами наліплено – в кращих латиноамериканських традиціях. У інших – один спонсор. Хто заважає попрацювати у цьому напрямку?

Смішні усі ці копитки. Приходять, намагаються щось вигадати, потім виявляється, що вигадати не виходить, а грошей витрачається немало, от і завершується історія чергового нікому, крім власника, не потрібного клубу.

2. Костянтин Андріюк оприлюднив зарплати в УАФ. Зарплати за відверті синекури – як, наприклад, у Мирона Маркевича, який очолює комітет національних збірних. Чим він там займається? Чорт його знає, але 720 тисяч на місяць отримує.

Скільки за такі гроші можна було б побудувати у регіонах футбольних полів із штучним покриттям для того, щоб футбол там розвивався не на папері, а в реальності? Питання, звісно, риторичне…

3. Юрій Вернидуб, який зараз без роботи, в інтерв’ю Gazeta.ua розповів дуже цікаву річ. От його питають: “Зоря” одна із перших команд в Україні, яка почала вдало продавати гравців”. І що ж відповідає тренер? Читаємо:

Ми змушені були так жити. Потрібно розуміти, що “Зоря” переїхала з Луганська в Запоріжжя. Витрати збільшилися. Потрібно було орендувати стадіон, базу. Президенту Геллеру було не солодко. Нам потрібно було вчитися заробляти самим. Іншого виходу просто не було.

Тобто якби президенту Геллеру і далі було б “солодко”, то “Зоря” б собі спокійненько і далі проїдала його гроші – та й горя б не знала. А так, бачте, життя змусило заробляти собі на життя, вибачте за тавтологію. Чи то пан Вернидуб настільки цинік, чи то він настільки не розуміє, що говорить.

До речі, про “орендувати стадіон, базу”. Що значить “потрібно було”? А раніше, удома, не потрібно було? Не знаю, як щодо бази, але стадіон “Авангард” належить не ФК “Зоря”, а місту Луганську. Це що ж, футбольний клуб просто собі обкрадав бюджет міста? Ви на це мимоволі натякнули, пане Вернидуб?

4. Перед матчем Україна-Португалія організатори запланували так звану шоу-програму. Мають виступити група “Ляпіс-98” та ансамбль імені Вірського.

От все-таки совок у нашому футболі – та чого тільки футболі, і суспільстві в цілому теж – невитравний. Я вже і забув про такі оце “розігріви”, а, бачте, вони і досі живіші за усіх живих…

5. І знову у РУФі – Леонід Буряк і його авторитетна експертна думка. Читаємо:

При всій повазі до Португалії, наша збірна грає зараз досить добре, матч домашній, тому, я вважаю, що збірна України – фаворит в цьому протистоянні. Можна говорити про що завгодно, але нас цікавить нинішній стан команди суперника. Я багато разів грав проти Португалії і знаю, що таке «португальський футбол». Так, з ними грати складно, але якщо взяти останні матчі, то вони виглядають не зовсім переконливо. Це команда зі своїми «зірками».

От скажіть – як оце от (я про текст коментаря) можна випускати межи психічно здорових людей?

Бонус-трек: Є такий Сергій Юран. Народився і грав в Україні, звідки і поїхав закордон. А потім опинився у збірній Росії. Ось що він заявив на тижні про можливу зустріч нашої збірної із збірною країни-окупанта на Євро-2020:

Будуть з’являтися виродки, які хочуть накачати цю ситуацію. В основному українців будуть накачувати. Чи будуть накачувати наших? У нас у людей з головою більш-менш. Це в Україні у деяких з нею ненормально. Але не можна на купку гівнюків, вибачте на слові, вестися.

Ех, як же хочеться, аби Росію знову, як і 100 років тому, накрила хвиля громадянської війни. Реальної громадянської, а не гібридної, яку вони проводять в Україні. І щоб місто Красногорськ, де Юран тренує команду третього за рангом дивізіону тамтешнього футболу, відчуло на собі усі її принади. І щоб цей кавалок гівна раптом згадав, що він же родом з України і має право на українське громадянство. І побіг би сюди, до кордону, на своїх кривеньких двох. А ми б тут йому нагадали – і про виродків, і про ненормальних, і про купку гівнюків.