РУФ-2019/20. Випуск №6

Шостий випуск оновленого проекту “РУФ. Ідіотизми українського футболу”.

1. Почнемо з веселого. Колишній тренер “Динамо” Олександр Хацкевич у інтерв’ю Віктору Вацку пройшовся по персонах двох журналістів “Футболу”, Артему Франкову і Андрію Шахову, а також по працівнику клубу Миколі Несенюку. Ось цитата, присвячена “футболівцям”:

Це Андрій Шахов, який позиціонує себе таким вболівальником зі стажем, який переживає за Динамо. І Франков. Я бачу цих людей тільки тоді, коли команда летить кудись на якийсь міжнародний матч. Я бачу, в якому вигляді вони перебувають в цій лаунж-зоні. Потім я цих людей бачу через 5-6 годин на прес-конференції, в якому вони стані, бачу, як вони поводяться, як поводився Франков на прес-конференції в Швейцарії після Янг Бойз.

Я бачу, який настрій у них після перемоги, і який після поразки або нічиєї. Після виграшної зустрічі жодного запитання немає від Шахова. Якщо команда виграла, то він в стороні, з комп’ютером, келишком пива, бутербродом. Команда програла – в першому ряду, тягне руку. Таке відчуття, що людина купила собі вентилятор і поставила його біля унітазу. І вона терпить, чекає, їй вже в туалет хочеться, але немає приводу, щоб ось це г**но на вентилятор пустити. І як тільки з’являється привід – г**но летить на всі боки.

І Франков, і Шахов уже відреагували на цей випад. Відреагували, як змогли, як уміють. І, в принципі, можна було б пообговорювати і маячню Хацкевича (щодо Франкова на пресконференції в Швейцарії, де він, за його відеословами, взагалі не був; вибачте, я журнал “Футбол” не читаю, тож перевірити не можу), і красиві словесні вихиляси Франкова, коли він на реальні звинувачення не відповів, а опонував тому, що сам же собі зручненько придумав у словах Хацкевича, і манії величі Шахова (“Мені навіть приємно стати ПЕРШИМ журналістом, якому головний тренер великого клубу присвятив полум’яну промову на кілька абзаців”). Але все це примітивно, тупо і від цього нецікаво.

Єдиним моментом в цій історії, який варто згадати, є фраза Франкова про те, що вони, він і Шахов, по суті закривали очі на певні проблеми, недопрацювання і ляпи в роботі Хацкевича на посаді тренера “Динамо” (а він – далі не цитата, а моя інтерпретація – виявився отакою от невдячною свинею). І отут от я згадав одну ду-у-уже давню статтю, яка називалася “Сказка про белого осла”, була написана за підсумками вильоту “Динам” від швейцарського “Туну” (так-так, це 2005 рік) і була опублікована на вже давно забутому “форумі Франкова”, який існував за адресою frankov.kiev.ua. Так-так, любі мої, рукописи не горять.

Всю статтю я вам не буду зачитувати, вона дуже велика, колись, при нагоді, я її викладу на свій сайт, але ось один абзац із задоволенням зацитую:

“«…Пресс-конференции Леонида Иосифовича всегда отличались редкой информативностью <…>. За <…> четыре года он ничему не научился. Неумение разговаривать и внятно объяснять так и осталось. Помню, как у нас с Шаховым волосы дыбом встали на первой прессухе Буряка в качестве наставника «Динамо» <…>. Издеваться не стали…» (№ 32, стр.3, кол.2-3). Вот тут я чтение прервал, так как кое-что вспомнил. Где же оно? Ага, вот! «Леонида Иосифовича официально представили <…> в пятницу на пресс-конференции. Я лично задал несколько вопросов, на которые получил весьма внятные ответы…» (№ 25, стр.3, кол.2). Ощущаете некое легкое несоответствие? Как сказал бы капитан Жеглов, «это несколько подмывает показания соседа». Всего за полтора месяца внятные ответы Леонида Буряка превратились в его полное неумение внятно объяснять, тянущееся к тому же уже целых четыре года. Как нередко выражается сам Франков, поздравляю вас соврамши. И даже не интересно, когда именно соврамши – в середине июня, когда сам господин главный редактор лично задавал вопросы и лично получал на них внятные ответы, или в начале августа, когда у него волосы стояли дыбом, но соврамши несомненно. Воистину «…Народ соревнуется – кто ловчее да больнее уязвит, кто на каком слове поймает…» (№ 32, стр.3, кол.1). И Франков в первых рядах соревнующихся”.

(Автор цієї статті, звісно ж, був схований за ніком, який вам – та і мені теж – уже нічого не скаже. Є у мене досить реалістична версія, що її написав один із тодішніх працівників журналу, але оскільки підтверджень немає, то я залишу її при собі.)

Ну от. Ідуть роки, десятиліття. А у “Футболі”, у Франкова все залишається стабільно і прогнозовано. Поки людина працює на Суркіса – акуратно оминаємо гострі кути, не помічаємо очевидних речей. А як тільки можна – тоді вже вивалюємо усе на світі. Тільки от Хацкевич не Буряк, і вкусив першим. Тільки й різниці.

2. Ще один шедевр розмовного жанру стався у Львові, де власник “Руху” Григорій Козловський в післяматчевому ефірі повторив уже не раз повторений до нього трюк із підтримкою уболівальницького обурення діями судді. Тільки якщо його попередникам вистачало розуму не зганьбитися в прямому ефірі (чи недозганьбитися, як колись Миколі Павлову), то Козловський – це Козловський. Він і ляпнув у ефірі, що “суддя – підарас”, причому повторивши це на біс.

От я вам чесно скажу – я у першій лізі уболіваю цього сезону в тому числі й               за “Рух”. Бо хочу на сезон наступний три львівські команди в УПЛ. Але тепер уболіватиму з подвійним завзяттям. Уявіть собі, скільки приводів для потрапляння до РУФу надаватиме пан Козловський у, як він висловився, “вищій лізі”!

Зараз десь у Луцьку тихо заплакав один Кварцяний. Ну та що ж, Віталію Володимировичу, ось вона, молодая шпана, прийшла вам на зміну.

Цікаво, номер з автоматами вийде повторити?

3. І знову судді. Просто якийсь суддівський тиждень. У матчі “Колос”-“Динамо” суддя Андрій Коваленко влаштував карткову феєрію – 9 жовтих і 2 червоних картки. І це при загальному рахунку 4:0. Правда, головний епізод в матчі стався за рахунку 0:0 – пенальті у ворота господарів “Оболонь-Арени”. На відео чітко видно, як м’яч влучив у обличчя гравця “Колоса”. Але ні суддя, ні його помічник на лінії цього не помітили.

Штука в тому, що це уже другий матч УПЛ поспіль, в якому у ворота суперників “Динамо” ставляють неіснуючий пенальті. У попередньому турі, у матчі з “Дніпром-1” досвідчений – в тому числі й у смислі участі в численних скандалах – арбітр Абдула поставив пенальті за те, що Бесєдін відставив ногу і впав, симулюючи фол з боку суперника.

Звинувачувати у змові суддів не буду, бо не маю доказів. Тож поки що варто говорити про те, що рівень українських арбітрів просто нижче плінтуса. І це з року в рік, з десятиліття в десятиліття…

До речі, один із героїв першого пункту, Андрій Шахов, після матчу написав пост, в якому реанімував старе добре формулювання “Динамо такої допомоги не потребує”. І це, до речі, теж не раз і не десять разів повторювалося різними продинамівськими журналістами. (Можливо, і прошахтарівськими, але у тих було значно менше приводів суто формально.)

Любі мої, допомога потрібна усім. Марсельський “Олімпік” імені Бернана Тапі гарантує це. Тому в такій ситуації краще жувати, ніж говорити. Принаймні, не зганьбишся більше, ніж у історії з Хацкевичем.

4. Одеське обласне дербі “Балкани”-“Чорноморець” закінчилося достроково, на 71-й хвилині. Там фанати гостей влаштували сутичку із правоохоронцями та/чи стюардами (ну, або навпаки – правоохоронці/стюарди влаштували, достеменно невідомо), потім один із оних вийшов на поле з файєром, ну, і на цьому футбол був завершений.

Коментувати такі речі – справа відверто невдячна, бо що тут коментувати. Тому вношу пропозицію в УАФ. Проведіть один сезон у всіх лігах винятково для отаких от фанатів. Тобто щоб вхід на стадіон був дозволений лише фанатам. І без стюардів, поліції. Вибігли на поле – ок, матч завершено, ніхто нікого не карає. Нехай натішаться. Ну, або компромісний варіант – щоб усі професійні команди заявили по другому складу і грали окремий паралельний чемпіонат винятково для фанатів. Не на НСК чи “Славутич-Аренах”, а десь там на звичайних полях, можливо, навіть шкільних. Фанатам же все одно, де і за яких саме гравців уболівати, правильно – аби це був улюблений клуб? Ну от. Хай уболівають собі на здоров’я. Як вам ідейка?

5. Сьогодні у нас, може, і забагато “Динамо”, але воно того варте. Цитую післяматчевого (після гри з “Колосом”) Ігоря Суркіса. Точніше, цитую питання журналіста “2+2” і відповідь президента “Динамо”.

“- Вийшов на поле Цитаїшвілі…

– Ось йому дали шанс, і я вважаю, він ним скористався, навіть незважаючи на те, що не забив у тому моменті. Вважаю, що в таких матчах того ж Цитаїшвілі, Попова потрібно випускати раніше, щоб вони набиралися досвіду”.

А перед тим ще було питання про те, “звідки така упевненість в обороні”.

Звісно, можна тут розкритикувати самого Суркіса, що він лізе туди, куди президент клубу не має лізти. Ну ви уявляєте собі президента “Барселони”, який би в кожному другому інтерв’ю говорив, кого куди треба ставити, кого коли випускати і таке інше. Це відверта неповага до тренера, якого ти найняв на роботу.

Але я б змістив акценти на журналіста. От якого ти біса питаєш ПРЕЗИДЕНТА КЛУБУ про оборону команди? Ну Михайличенка спитай, це його фронт робіт. А президент клубу займається іншими речами – контрактами гравців, роботою бізнес-структур клубних… Ось про що треба питати Суркіса. Але, звісно ж, простіше задати питання про Цитаїшвілі – по-перше, це не страшно, бо це не зона відповідальності самого Суркіса, і навіть якщо Цитаїшвілі б насрав посеред поля, то президент би з чистою совістю сказав би, що буду розбиратися із тренером, що за дисципліна в команді (а сам я тут ні при чому, як той Дуремар). А по-друге, це ж шлях найменшого спротиву – не треба нічого вигадувати, ритися у клубному (не командному, а саме клубному) житті-бутті “Динамо”. Просто спитав про футбол – і маєш уже готовий сюжетик.

Така у нас журналістика. Такий і футбол.

Бонус-трек: Тут ідіотизм чистісінької води. Виявляється, в українському футболі теж є расизм! Темношкірий форвард “Руху” Ернест Антві отримав червону картку – і відреагував на це оригінально, фразою на адресу арбітрів: “Ти довбаний расизм! Ти расист?”

Думаю, УЄФА має зацікавитися цим питанням – і заборонити показувати темношкірим футболістам червоні картки. Чи й жовті. Або навіть заборонити голкіперами відбивати удари темношкірих футболістів. Расизм же!

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s