РУФ 2019/20. Випуск №1

Доброго дня усім, ми розпочинаємо оновлений проект РУФ! Відтепер ви можете його читати, як раніше, а можете дивитися і слухати – кому як зручніше. П’ять ідіотизмів українського футболу щопонеділка – до вашої уваги. Смішні, страшні, дурні – одним словом українсько-футбольні. Вйо!

1. Почнемо відразу з козирів. За інформацією колег з “ТаТоТаке”, “Олімпік” отримав від “Шахтаря” 150 тисяч долярів за нічию з “Динамо”.

Я недаремно придумав цей проект – РУФ. “Роз’їбаш український футбол”. Його треба зруйнувати до рівня чемпіонату району – тільки так він зможе відродитися у щось хоча б схоже на нормальне. Бо поки в ньому будуть хоч якісь гроші, доти він гнитиме і смердітиме. Ось вам яскравий приклад. Про який футбол можна говорити, коли чуваки за один матч заробляють такі гроші? Звісно, все життя таких клубів – окрім походів на сайти онлайн-ставок – будуть крутитися навколо подібних поєдинків. Відібрати очки у “Динамо” – і можна банкувати місяць-два. А з УПЛ ще спробуй вилетіти. Он той же “Олімпік” як старався – і то досі тут сидить, тільки ноги звисають.

До речі, претензій до “Шахтаря” у мене немає. Бо це ж не заборонено. Претензії до УПЛ та УАФ? Так, звісно. Хоча це все одно що горохом об стіну. Тому, як ви розумієте – руф, браття, руф.

2. “Для нападника дуже важливо забивати в кожній зустрічі. Але не завжди це виходить. Приємно, що мені нарешті вдалося забити і допомогти команді перемогти. Можливо, якесь прокляття було, і я зміг його подолати”, – повідомляє нам такий собі Пилип Будківський.

От люблять наші футболісти звалювати все на якісь дикі, вибачте на слові – середньовічні причини. “Прокляття” – одне із них. Ні, я сам люблю історію із Гуттманом і “Бенфікою” і з задоволенням троллю “Орлів” після чергового програного фіналу. Але при цьому я чудово розумію, що причиною невдачі є неякісна, слабша за суперникову гра команди. А не чиїсь там, можливо, напіввигадані слова.

А всі ці будківські, вони ж сприймають подібні речі майже серйозно. Згадайте легендарного Мишу Кополовця з його “перед каждою ігрою ходим в церкву”. Не в церкву треба ходити (точніше, можна і в церкву, але не за тим, за чим Миша) – а на тренування, і пахати там до сьомого поту. А то ці герої нашого часу з кабаків не вилазять – у будь-якому місці України, де є професійна команда, вам запросто покажуть улюблені злачні місця футболістів – а як невдача, так обов’язково прокляття. Ну, або судді засудили.

3. На матчі “Львів” – “Маріуполь” провели акцію – діти до 14 років на вході отримують талон, який можуть обміняти на морозиво.

З одного боку, працюють із глядачами. Правда, згідно із статистикою УПЛ, на матчі були присутні 943 глядачі, відповідно дітей як мінімум наполовину менше (а реально хоча б пару сотень). Але працюють, так. З іншого – ми пам’ятаєте, як не при хаті згадуючи, Вадим Рабінович зібрав ну нехай не 40, але 20-25 тисяч на матч його “Арсенала” із “Зорею”, роздаючи на вході гривні. І що, допомогло воно йому? Отож-бо.

Якщо у клуба є задача сформувати якесь більш-менш міцне уболівальницьке ядро – діяти треба іншими методами. Звісно, якщо така задача є…

До речі, хочу, аби цього сезону з першої ліги до УПЛ вийшов “Рух”. Три команди вишки у місті – ото буде весело! І тоді всім доведеться закрутитися, якщо вони справді збираються жити і функціонувати.

4. Головний тренер збірної України U-18 Володимир Єзерський дав інтерв’ю сайту УАФ. Через деякий час інтерв’ю з сайту “собаків” (УАФ же, схоже на собачий гавкіт) зникло. Тут же виникла версія – це через те, що він там “Динамо” подякував. Пізніше інтерв’ю повернулося, в УАФ пояснили, що це, мовляв, технічний збій такий, там не тільки цей матеріал зникав, а й інші.

Я не знаю, де тут правда. Та й не дуже хочу знати. Тут історія в принципі показова. Український футбол настільки заповнений цим протистоянням – “Динамо”, “Шахтар”, Суркіс, Павелко, Ахметов – що будь-яка подія за найменшої можливості підв’язується до нього. І смішно, і тупо, і гидко. В цьому конкретному випадку – або смішно, якщо дійсно таки знімали через “Динамо”, або гидко, якщо це на порожньому місці істерику антиУАФну влаштували.

5. Я колись говорив із одним колегою-телевізійником про те, що у них в ефірі, та й у футбольних проектах взагалі трохи забагато колишніх футболістів, які навчилися тільки бекати-мекати і повторювати заяложені фрази. “Ну ти ж розумієш, – було сказано мені, – що вони люди відомі, упізнавані, а це те що треба для глядача”.

От не розумію і не збираюся толерувати таке явище. Тому останній ідіотизм буде якраз про це. Конкретно – про Леоніда Буряка, який для якогось там ЗМІ прокоментував групу “Динамо” в Лізі Європи.

От хто такий тренер Леонід Буряк? А якщо взяти до уваги саме “Динамо”, про яке він і говорить? Це навіть не нуль, це від’ємна величина. Скільки років пройшло – а він так і залишається “людиною, яку обіграв “Тун”. А тому залишається, що після “Динамо” він працював тренером лише п’ять матчів (в “Олександрії”). І в жодному, до речі, не виграв. Якщо хтось думає, що Буряку з календарем не пощастило, то ось вам календар матчів тієї команди.

І оцю людину в 2019-му році на повному серйозі запрошують в експерти. І ви почитайте, що він говорить:

“Для “Динамо” це жеребкування можна назвати вдалим. Суперники хороші і пройти їх киянам під силу. Думаю, динамівці – фаворити цієї групи. Для більш глибокого розуміння суперників їх потрібно вивчити, зіграти з ними, а так – кияни фаворити на папері. Що покаже гра – побачимо. Ліга Європи – теж пристойний рівень, ніхто не очікує легкої гри”.

Ну от скажіть – про що тут сказано? Ні про що. Добре, ти не знаєш, що сказати, не розумієшся на темі. Ну хоч хайпони, скажи, що “Динамо” не вийде з групи (чи навпаки, що без варіантів виграє усі 6 матчів, бо суперники повне гівно) – люди принаймні пошумлять, якось відреагують на твої слова. Але ні – робиться традиційно серйозний вираз обличчя, і з цим виразом вимовляються абсолютно порожні фрази…

До речі, чи не в насмішку офіційний сайт “Вольфсбурга” назвав свого суперника, “Олександрію”, командою Буряка. Ну так, дойче Вікіпедіа, вона така 🙂

Бонус-трек: Є такий московитський журналіст, який давно і міцно сидить на суркісовій… назвемо це, як він сам говорить, дружбі – Алєксєй Андронов. От він тут днями в інтерв’ю заявив: “Вам здається, що у вас все погано? Подивіться на «Спартак»”. І далі перерахував якісь там проблеми свиней.

Питається, навіщо українським уболівальникам, особливо тим, які взагалі народилися після розпаду СРСР – знати про той “Спартак”? Бо Андронов сам з Москви? Чудово. А українця-то що до цього?

Русскій мір, друзі мої, він лізе в усі щілини. Навіть у футбольні. Пам’ятайте про це.

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s