Так, оскільки сьогодні день тиші, поговоримо про те, як вас найобують не тільки в політиці, а й у побуті. Зокрема, у пиві.

От мені прийшла така реклама від Цукерхуя – про крафтове пиво: “Крафтове пиво є порівняно свіжим явищем на ринку алкоголю в Україні”.

Гуглимо “крафтове пиво”. Відкриваємо перший же лінк. Читаємо.

“Пропонуємо розібрати термін “крафтове пиво” по словам. “Крафт” — це запозичене слово “craft” з англійської мови. Дослівно перекладається, як “ручна робота”, “ремесло”. Відповідно “крафтове пиво” — це пиво виготовлене пивоваром вручну, та як наслідок — в невеликих об’ємах”.

Рібята. Я з такими пивоварами робив інтерв’ю ще в 2004-2005-х роках. Ні, не в Києві  – у Запоріжжі. Яке “порівняно свіже”?

А он бачите, нагорі картинка? Це я у себе на районі сфоткав. Відкриваємо Вікіпедію і читаємо, що таке сидр.

“Сидр (фр. cidre) — слабоалкогольний напій, утворюється в результаті бродіння яблучного соку, насиченого киснем (2 – 8 % спирту)”.

Ну канєшно, сидр це не тільки яблука 🙂 В країні, де пиво – це не тільки вода, солод і хміль (який там Reinheitsgebot, а чом ви гаварітє, друззя), канєшно, і сидр це не тільки яблука. Це може бути що завгодно – барвники і ароматизатори ідентичні натуральному рішають. Грейпфрутовий сидр бачили? Хе. А сидр джин-тонік? 🙂

Щодо пива – та ви на контретикетки продуктів пивгігантів гляньте, там аскорбінка прямим текстом написана. А те, що прямим текстом не пишеться, я колись із своїм шефом, працюючи у запорізькій філії компанії “Росан” (да, це отой “Міст-Експрес”, який усі матюкають), возив на “Славутич”. Пролилося трохи у нас на фетр, який в “Таврії” у багажнику зазвичай лежить. Довго відтиралася пляма… Шеф аж зацікавився, почав приставати до чувака на заводі, якому ми ту бочечку привезли – що ж то таке? Той віднікувався, але врешті сказав, що то “барвник для темного пива”.

Нє, народ, я за що купив, за те і продав. Може, чуваня нам і смаленого дуба вправив. Але. Купіть реально темне пиво – у отих “свіжих”, як пише реклама, крафтових пивоварнях (чи хоча б у якихось невеличких промислових заводиків) – і якесь, якщо воно ще є, темне пиво у пивгігантів. І зрозумієте – де реально темне пиво, а де, гм, пиво “міцніше за світле із відповідним барвником?”

А все починалося, рібята, з оцього от. З оцих от легендарних напоїв. Відкриваємо Вікіпедію, читаємо:

“Джин-тонік — коктейль, що містить джин та тонік, з додаванням лайма чи лимона і льоду. Співвідношення джина до тоніка коливається від рівних пропорцій до одного до трьох”

Джин, рібята. Тонік. Ви уявляєте, скільки то мало б коштувати?

Читаємо Вікіпедію далі:

“Основою джин-тоніка заводського виробництва, що продається у скляній тарі або в жерстяних баночках, як й інших слабоалкогольних напоїв, є не джин, а питний спирт, з додаванням ароматизаторів лимона і ялівцю”.

Спирт, вода, ароматизатори. Джин-тонік, йопта! Грейпфрутовий сидр, блєать! Темне пиво, нах!