Навіщо Шостий сказав те, що сказав – і чому він не бачить в цьому нічого “такого”.

Давайте обійдемося без прелюдій і відразу перейдемо до суті справи.

Зеленський – породження совка. Чи постсовка, що, в принципі, практично одне і те ж. А в совку ставлення до жінок було цілком конкретне. Жінка – об’єкт. Наприклад, об’єкт сексуальних бажань начальника. Не домагань, бо він не домагається – він бере своє. У Парфьонова в “Намедни”, у сюжеті про Клінтона-Левінськи дуже точно описана ця ситуація (див. з 03:45):

Ну от, Зеленський – це частина саме оцього світу. Світу, в якому у начальника рівня завідувача кафедри в інституті обов’язково має бути “наложниця” із числа співробітниць – і це сприймається, в принципі, як цілком буденне явище. (Причому обома сторонами процесу, от що важливо.)

І це культивується, нехай і несвідомо – на усіх рівнях. Згадайте, якщо ви дивилися, фразу із серіала “Бригада”, яку один головний герой говорить іншому про можливий бізнес-візит кудись на острови – а чого, секретарш візьмемо, блаблабла. Зрозуміло ж, для чого візьмемо, правда?

В світогляді постсовків, яким безперечно є Зеленський – така об’єктивація жінок це абсолютно нормальне явище. Тому він і не зрозуміє, що він сказав “такого” – бо він нічого “такого” не сказав. Тьолачкі – це не більше, ніж баєвиє спутніци чоткіх кріварожскіх пацанов. Спутніци, які мають задовільняти інтимні бажання героїв нашого часу, а також прикрашати їх своєю красивою зовнішністю на зустрічах із іншими пацанамі. Увімкніть будь-який московитський серіал про 90-і – “баба она і єсть баба, а посєму дура”, “баби нє умом думают, а своїм сладкім мєстом”. Це говорять позитивні, або формально негативні, але дуже приємні персонажі. А Зеленський – він же частина цього московитського культпростору. От він і мислить рівно так само, як там прийнято. Алєксєй Вєнєдіктов, главред “Еха Москви”, до біса “ліберального” видання, прямо і чесно говорить – “я сексист. Ми з Путіним сексисти”. Тобто навіть для такої людини, яку в Московії вважають одним із найліберальніших публічних персонажів, жінка – це об’єкт. І прав (у розмові, де він сказав цю фразу, йшлося про політичні прав) вона не має. Точніше, має, але тільки ті, які їй відведуть чоловіки. Не більше.

Виборці Зеленського вибрали не нове обличчя. Вони вибрали стару рожу. Настільки стару, що навіть Ющенко із Порошенком виглядають на його фоні до біса прогресивними і сучасними. Принаймні, Порошенко намагався показати суб’єктність своєї дружини. А його попередник навпаки – взагалі засунув формальну дружину у по суті заслання. (Як і його хазяїн, В.В.Путін.) А фактичну взагалі не показував.

І тому слова Зеленського плебс сприйме як належне – ну бо а як, баба ж має бути “під” мужиком, а не, не дай Боже, командувати ним. Згадайте, якщо ви пам’ятаєте, ставлення радянських людей до Раїси Горбачової. “Чого вона всюди лізе, іш, самостійна яка!” Незадоволення було саме тим, що вона намагалася бути – і генсек був не проти, а навіть за – самостійною і самодостатньою персоною. А плебсу це було незрозуміло і навіть противно.

Зате слова Зеленського – якраз в тему. Так що ці його слова про “бренд”, вони не просто не вдарять по його рейтингах, а ще й піднімуть їх.