Міг чи не міг Андрій Богдан на законних підставах обійняти посаду глави Адміністрації президента? Відповідь – у законодавстві.

Отже. Відкриваємо Закон України “Про очищення влади”.

Стаття 1. Основні засади очищення влади

1. Очищення влади (люстрація) – це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі – посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Чи є Адміністрація президента – органом державної влади, а працівники АП – держслужбовцями?

Відкриваємо Закон України “Про державну службу”.

Стаття 1. Державна служба та державний службовець

2. Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Читаємо далі.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

3. Дія цього Закону не поширюється на:

2) Главу Адміністрації Президента України та його заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступників;

Як бачимо, глава АП, згідно чинного законодавства, не є держслужбовцем, його посада не є державною службою. Значить, Андрій Богдан має законне формальне право займати цю посаду.

Але це ще не кінець нашого розслідування. Відкриваємо проект цього закону, підготовлений до першого читання.

Як бачимо, тут про голову АП нічого немає.

А тепер відкриваємо проект закону із правками до другого читання.

Як бачимо, саме між 1 і 2 читаннями в законодавство була внесена відповідна правка. Яка і вивела Андрія Богдана з-під люстраційного закону.

Хто ж це зробив? Розповідає нардепка Альона Шкрум, яку в статі на УП названо “авторкою поправки”:

У нас було два варіанти: або вони є держслужбовцями і обираються по конкурсу через конкурсну комісію. АП тоді категорично була проти. Тому 2-ий варіант був – вивести їх з державної служби

А тепер дивимося, хто ж є автором цієї поправки:

Олександр Дехтярчук – мажоритарник від БПП.

Хто ж пропустив цю поправку у Комітеті?

Відкриваємо протокол засідання від 30.10.2015-го, коли й розглядалося це питання (першим номером порядку денного). Читаємо:

Голова Комітету С.Власенко запропонував рекомендувати Верховній Раді
України проект Закону України «Про державну службу» (реєстр. № 2490),
доопрацьований Комітетом з урахуванням пропозицій, внесених суб’єктами
законодавчої ініціативи, прийняти у другому читанні та в цілому.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини
першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України
«Про державну службу» (реєстр. № 2490), доопрацьований Комітетом з
урахуванням пропозицій, внесених суб’єктами законодавчої ініціативи, прийняти
у другому читанні та в цілому.
2. Доручити секретаріату Комітету доопрацювати текст даного
законопроекту з урахуванням висловлених на засіданнях Комітету зауважень та
здійснити редакційне і техніко-юридичне доопрацювання тексту законопроекту з
урахуванням вимог законодавчої техніки.
3. У разі прийняття законопроекту за результатами розгляду в другому
читанні та в цілому запропонувати Верховній Раді України доручити Комітету
при підготовці відповідного Закону на підпис Голові Верховної Ради України
здійснити його техніко-юридичне доопрацювання спільно з Головним
юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України.
4. Визначити доповідачем з цього питання на пленарному засіданні
Верховної Ради України народного депутата України, голову підкомітету з питань
державної служби та служби в органах місцевого самоврядування А.Шкрум.
ГОЛОСУВАЛИ: «За» – одноголосно.

Одноголосно голосували присутні члени Комітету: Ледовських О.В. (НФ), Кудлаєнко С.В. (БПП), Курило В.С. (БПП), Бойко О.П. (НФ), Бублик Ю.В. (“Свобода”), Дехтярчук О.В. (БПП), Река А.О. (НФ), Федорук М.Т. (НФ), Шкрум А.І. (“Батьківщина”), Гуляєв В.О. (“Відродження”).

Ну, і, звісно голова Комітету Власенко С.В. (“Батьківщина”) та секретар Комітету Гончаренко О.О (БПП).

Хто голосував за закон із цією правкою? Дивимося дані на сайті ВР:

– 3/4 фракції БПП;

– 87% фракції НФ;

– 60% позафракційних, зокрема, “свободівці”;

– 2 члени фракції ОБ, Павленко і Мірошниченко;

– 85% фракції “Самопоміч”;

– по 1 члену фракції РПЛ (Вітко) та групи “Відродження” (Кіссе);

– 65% групи “Воля народу”;

– 89% фракції “Батьківщина”.

Як бачимо, президентська фракція дала у відсотковому відношенні чи не найменше голосів із тих, хто голосував за закон.

Втім, скористалися цією лазівкою іще при п’ятому президенту. Ось документ НАЗК:

Отже, заступник керівника АП Олексій Філатов уже використав внесену до закону у другому читанні норму про те, що його посада не є державною службою.

А тепер прийшла черга користуватися цією лазівкою представнику нової (а також позаминулої) влади.