Ні, це не перемога Зеленського (я про перший тур), точніше, ця перемога – лише частина глобальнішого висновку.

Ось вам результати.

Дві позиції хочу відзначити окремо. Це, звісно, Зеленський. І – Смешко.

Перший – не політик, а шоумен. Відомий, популярний, але до політики не має ніякого відношення. І що ми бачимо в його результаті? А бачимо ми те, що він один зібрав стільки голосів, скільки головний представник влади (Порошенко) і головна опозиціонерка (Тимошенко) разом. На порожньому місці, без жодної кампанії, без жодного прямого ефіру, без жодної зустрічі із виборцями.

Тобто лохторат чітко продемонстрував, що його можна купити отак от дешево – показати відому персону, сказати, що це “нове обличчя”, і він, лохторат, побіжить за нього голосувати.

Приклад Зеленського говорить про те, що втрачається сенс політичної діяльності – владної, опозиційної. Навіщо усе це, навіщо відбудовувати Україну 5 років, чи навпаки, навіщо критикувати 5 років усі провали і проблеми влади – якщо можна прийти з телевізійного серіалу і зайняти перше місце. (До того ж, заробивши на самому серіалі.)

Але є іще гірший приклад. Це Смешко.

Подивіться на його результат. Він кращий за результат Ляшка і не набагато гірший за результат Гриценка. Ляшко, нагадаю – це один із найактивніших і найпопулістичніших парламентських вождів. Тобто він 5 років день у день рвав сраку за простий народ, критикував з трибуни Ради цих і тих, влаштовував гучні перфоманси. Гриценко, нагадаю – це серед кандидатів, які набрали більше 2% – єдина умовно проукраїнська, умовно адекватна і умовно розумна альтернатива Порошенку.

А Смешко – це навіть не Зеленський. Зеленського хоча б усі чи майже усі знають. Смешко – це один ефір у Гордона. Один ефір. І все.

Приклад Смешка говорить про те, що сенс політичної діяльності втрачається аб-со-лют-но. Та і будь-якої діяльності у міжвиборчий період. Навіщо усе це потрібно, якщо можна завдяки ОДНОМУ телевізійному ефіру (і ще кільком менш значимим маніпуляціям) зробити із нікому не відомого персонажа (максимум, що про нього знають, це те, що він був із Ющенком в день отруєння того – якщо ви ще пам’ятаєте про цю історію; я не впевнений у цьому) людину із шостим рейтингом в країні. Людину, за яку голосує більше мільйона лохторату.

Але головна проблема навіть не у персонах Зеленського чи Смешка. Хтозна, якими вони будуть політиками (Зеленський президентом, Смешко, імовірно, депутатом). Проблема – і я завжди про це кажу – в лохтораті. Добре чи погано президентствував Порошенко – але він і його команда дещо зробили для України. В простому, примітивному, прагматичному, “холодильниковому” плані. Візьмімо хоча б Дніпропетровську область (хоча подібні приклади є у багатьох регіонах), де команда губернатора Резніченка таки багато зробила. І дивимося на результат виборів у цій області.

Так, все те, що було зроблено – залишиться. Але! Більше не буде зроблено нічого. І не тому, що новий президент – Зеленський чи той, хто прийде після нього – буде прямо як Янукович тягнути усе під себе. Зовсім ні. Причина в іншому.

Причина в тому, дурні мої, що ви самі на цих виборах продемонстрували, що вас уже можна купувати навіть не вставленими у школах вікнами, побудованими медпунктами чи відремонтованими дорогами. Ви продемонстрували, що вас можна купувати порожнім місцем. Взагалі порожнім. Навіть без жодних обіцянок. Просто телеефіром.

Ну от тепер і будете їздити по телесигналу, ходити на лікування у телевізор за пірамідкою ю-шинсє і обігріватися жартами із “95 кварталу”. Бо у вас немає не тільки мізків, а й інстинкту самозбереження. З чим я вас і вітаю.