Це просто фантастична історія. Історія крайнього, можливо, остаточного отупіння людей під впливом зрадопропаганди.

От відкриваю пост.

Ірина Дмитрівна – це, очевидно, Фаріон, бо вся сторінка у її фотках. Але аккаун неверифікований, тому на 100% стверджувати я не буду. До того ж там є повністю і наглухо відбиті пости, наприклад, отакий:

“Чому “Українське радіо” вимкнуло трансляцію виступу депутата Свободівця Юрія Левченка на засіданні врУ?
А все тому, що замість миру влада Порошенка пропонує продовження війни на покоління й покоління”.

Втім, така відбитість якраз у стилі Фаріон, так що, можливо, це і є її аккаунт. Принаймні, рівень божевілля – не показник.

Але повертаємося до посту, який я заскрінив. От що робить нормальна людина, яка бачить таку новину і підводку до неї? Правильно. Клікає на лінк. Що я і зробив. Дивимося.

Як бачимо, Подоляк голосувала “за”. І не підтримало не 9, а 6 нардепів.

Втім, можна пояснити такий заг, який втягнув Фейсбук, ось цим беком: “Нагадаємо, на початку вересня цей закон Верховна Рада прийняла у першому читанні. Тоді 9 нардепів з Львівщини не підтримали цю ініціативу”. Як бачимо, число 9 взяте не зі стелі. І Подоляк тоді дійсно не голосувала. Але це тоді. Зараз, під час голосування у другому читанні – голосувала “за”.

Тобто по суті її звинувачувати – конкретно зараз – ні в чому.

А тепер давайте подумаємо, що роблять, побачивши такий пост, людина-зрадофіл? Дивимося.

Тобто ви бачите, що відбувається? Автор посту чи то від проблем із психікою, чи то спеціально (та звісно ж друге, але зробимо допуск) взяв і набрехав про Подоляк. І всі – підкреслюю, ВСІ – хто коментував (крім мене, звісно), навіть не подумали клікнути на лінк, а побігли стадом писати гнівні коменти.

А за лінком же – не маніпуляція, не брехня, не перекручування. Там чиста правда. Що Подоляк голосувала “за”.

Це уже якийсь неймовірний ступінь деградації – коли людей можна дурити, тикаючи їм прямо в обличчя правду. Наприклад, вішаєш лінк на новину з таким загом – “Україна і НАТО: Що сказав Порошенко про перспективи членства в Альянсі”. В тексті, припустимо, буде написано, що Порошенко сказав – Україна обов’язково стане членом НАТО, я докладу максимум зусиль, це наша стратегічна мета, геть від Росії ітд. Пишеш в пості таку підводку – “От сука шоколадна, хай сам іде в той йобаний Тайожний Союз до Путіна!” І все. 99% (ну, крім мене, звісно) навіть не подумає перевірити мою підводку, а тут же побіжать матюкати президента, що він, казьол, здав Україну Хуйлу.

Хоча ні. Мабуть, це не крайній ступінь. Крайній – це коли в пості буде одне слово. Прізвище політика. І все. А в камєнтах – ото таке, що ви бачите на скрінах.

P.S. Хоча, треба сказати, що не все втрачено. Ось бачите камєнт під моїм? Через деякий час авторка його видалила. Очевидно, вистачило розуму хоча б мої коменти прочитати.

Так що, можливо, із Анни Стафійчук ще будуть люди. Можливо. Із усіх тих, кого ви бачите на попередніх скрінах – людей уже не буде. Це уже тупоголові зрадозомбі.