Розкажу вам історію, яка відбувається зараз в іспанському футболі. Якби це було у нас – то кричали б про Зраду. У них… Ну, не знаю.

Як вам, мабуть, відомо, в Іспанії дозволяється дублям грати в турнірах звичайних команд. Ясно що не перетинаючись в одному дивізіоні із головною командою клубу. Якщо право виходу все одно вибороли – воно віднімається, все чітко і стабільно працювало і працює. (1984-го перші два місця в Сегунді зайняли дублі – “Реала” і “Атлетіка”, тому в Прімеру виходили 3-5 місця.) Начебто нема про що говорити. Але є одне “але”. І це “але” називається плей-офф.

Як вам, мабуть, невідомо, із Сегунди Б в Сегунду (і з Терсери в Сегунду Б) ніхто просто так, напряму, не заходить. Тільки через плей-офф. Там дві схеми – переможці груп окремо, 2-4 місця груп окремо (переможці-невдахи плей-офф потім ще й до 2-4 місць доєднуються, чорт ногу зламає). Але всі катають стикові матчі.

І от, значить, сезон 2017/18. Галісія, Мадрид, трохи з обох Кастилій. Друге місце в групі займає, виходячи в плей-офф, команда під назвою “Депортіво Фабріль”. Це, як ви здогадалися, дубль “Депора”. Займає, готується до стиків – але ось у чому річ. На момент завершення основного етапу в Сегунді Б – це 13 травня – уже відомо, що із Прімери в Сегунду вилітає основна команда “Депортіво”! Тобто дублю уже в Сегунду дороги і немає. І в участі у плей-офф цієї команди теж начебто ніякої логіки.

Про що в Королівську федерацію футбола Іспанії тут же відмаякували… хто? Правильно, команда “Рапідо де Бусас” (із Віго; це важливо – головні футбольні міста Галісії, як не підставити підніжку!), яка зайняла 5-е, тобто перше під зоною плей-офф місце! (І ще й третя “Фуенлабрада”. Очевидно, ще тоді настукали, коли місце було не визначене.)

Але у Федерації сказали – нічого ми не знаємо, право грати в плей-офф вони здобули, хай грають. І грають. Перший матч з “Естремадурою” (не тією, це нова, та давно почила в бозі) зіграли, програли 1:2. Добре, якщо не виграють вдома і вилетять. А якщо підуть далі?

Та це ще не вся історія. Справа в тому, що в групі 2 (Кантабрія, Астурія, Басконія, Ля Ріоха і трохи старої Кастилії) те саме друге місце зайняв “Спортінг Б”. Там, в принципі, тільки переможець – не дубль, бо за астурійцями ідуть дублі “Сосьєдада” і “Атлетіка”. Але основні баски з Прімери нікуди вилітати не збираються – а от хіхонці ж грають у Сегунді. І сантандерський “Расінг” (ще одне славне ім’я минулого; так, він докотився до Сегунди ще в середині десятиліття), який зайняв – правильно, 5 місце! – теж побіг у РФЕФ із скаргою.

Там їм теж логічно показали, де двері – мовляв, вийшли, значить, хай грають, а далі буде видно. До речі, “Спортінг” основний зараз на третьому місці, правда, прямий вихід вони уже, схоже, профукали, бо “Райо”, яке зараз друге, досить набрати в 2 турах 2 очки – але в плей-офф участь братимуть. І хтозна, виграють вони його чи ні…

А дублі “Депортіво”, який уже в Сегунді, та “Спортінга”, який іще (і, можливо, далі буде) в Сегунді – участь у плей-офф за вихід в цю саму Сегунду беруть. І, чесно кажучи, я не знаю, як правильно було вчинити в цій ситуації. З одного боку, участь галісійців точно безглузда – то, може, хай би зіграла команда з Віго. З іншого – участь астурійського дубля з самого початку була безглузда, бо в Сегунді грає їхня основна команда, але ж в основному етапі вони грали. Без надії на підвищення. І у когось очки відбирали, комусь програвали – тобто, граючи по суті “поза конкурсом”, вмішувалися в цей самий “конкурс”. То чому б не дати їм зіграти і у плей-офф?

А якщо дійдуть до фіналу – оголосити суперника класифікованим до Сегунди, та й по всьому. Або взагалі дати зіграти ті два матчі, а суперника потім у будь-якому випадку впустити до Сегунди.

Не знаю. Але знаю одне – в Україні б така історія однозначно була сприйнята як зрада 🙂