Я дивлюся останні хвилини фіналу Кубку Короля і думаю. Думаю, як все-таки “судьба играет человеком”.

“Барселона” Жузепа Гвардіоли – унікальне явище не тільки в історії клубу, а в історії світового футболу. Унікальне явище, трохи менш ніж повністю насичене унікальними футболістами. Несамовитий капітан Карлес Пуйоль, який тримав усю банду – навіть у хорошому сенсі безголового Жерара Піке – в своїх міцних руках. Великий Ліонель Мессі, можливо, найкращий гравець в історії футболу. Шаві, геніальний футболіст, плоть від плоті Каталонії, душа і серце “Барселони” і майбутній головний тренер синьо-гранатової команди.

Але доля склалася таким чином, що той самий гол на 116-й хвилині фінального матчу чемпіонату світу 2010, матчу, який уперше в історії зробив Ла Роху чемпіоном світу – забив не Пуйоль чи Шаві, не головний мадрідіста сучасності Серхіо Рамос чи другий астурійський геній всіх часів Давід Вілья. А той, хто, можливо, більше за всіх і у тій збірній, і у тій (і у цій) “Барселоні” заслуговує на простий, непафосний і в той же час дуже значимий титул – Людина. Той, хто в першу чергу є Людиною. І прекрасним футболістом.

І саме цій Людині, пам’ятаючи не просто про той гол, а і про те, що було написано у Андреса під футболкою збірної Іспанії – аплодує уся країна. На усіх стадіонах. Навіть на “Сантьяго Бернабеу”. Навіть на “Корнелья Ель Прат”. У першу чергу на “Корнелья Ель Прат”. І, звісно ж, учорашні уболівальники “Севільї”, навіть попри 5 пропущених голів, в тому числі й один від самого Андреса.

Я колись давно прочитав таку історію, що Андрес Іньєста – єдиний із тогочасного складу “Барселони”, кому дозволялося заходити на територію Ла Масії, легендарної клубної школи “Барси”. Єдиний саме тому, що він – Людина. Він взірець не просто величезної футбольної якості, а й людськості, про яку ніколи не варто забувати. Я не хочу зараз шукати цю статтю чи перевіряти десь по каталонських джерелах цю інформацію. Бо вся його кар’єра, все його життя говорить про те, що це – правда.

Gracias Andres.

А в “Барселоні” залишилося всього три футболісти тієї великої команди. Всі три нинішні віце-капітани. Перший із яких уже в серпні місяці вийде на “Камп Ноу” проти цієї ж “Севільї” уже як капітан.

P.S. Той самий гол. Той самий момент.