Gracias Andres

Я дивлюся останні хвилини фіналу Кубку Короля і думаю. Думаю, як все-таки “судьба играет человеком”.

“Барселона” Жузепа Гвардіоли – унікальне явище не тільки в історії клубу, а в історії світового футболу. Унікальне явище, трохи менш ніж повністю насичене унікальними футболістами. Несамовитий капітан Карлес Пуйоль, який тримав усю банду – навіть у хорошому сенсі безголового Жерара Піке – в своїх міцних руках. Великий Ліонель Мессі, можливо, найкращий гравець в історії футболу. Шаві, геніальний футболіст, плоть від плоті Каталонії, душа і серце “Барселони” і майбутній головний тренер синьо-гранатової команди.

Але доля склалася таким чином, що той самий гол на 116-й хвилині фінального матчу чемпіонату світу 2010, матчу, який уперше в історії зробив Ла Роху чемпіоном світу – забив не Пуйоль чи Шаві, не головний мадрідіста сучасності Серхіо Рамос чи другий астурійський геній всіх часів Давід Вілья. А той, хто, можливо, більше за всіх і у тій збірній, і у тій (і у цій) “Барселоні” заслуговує на простий, непафосний і в той же час дуже значимий титул – Людина. Той, хто в першу чергу є Людиною. І прекрасним футболістом.

І саме цій Людині, пам’ятаючи не просто про той гол, а і про те, що було написано у Андреса під футболкою збірної Іспанії – аплодує уся країна. На усіх стадіонах. Навіть на “Сантьяго Бернабеу”. Навіть на “Корнелья Ель Прат”. У першу чергу на “Корнелья Ель Прат”. І, звісно ж, учорашні уболівальники “Севільї”, навіть попри 5 пропущених голів, в тому числі й один від самого Андреса.

DbVqPhTX0AEH3C7

Я колись давно прочитав таку історію, що Андрес Іньєста – єдиний із тогочасного складу “Барселони”, кому дозволялося заходити на територію Ла Масії, легендарної клубної школи “Барси”. Єдиний саме тому, що він – Людина. Він взірець не просто величезної футбольної якості, а й людськості, про яку ніколи не варто забувати. Я не хочу зараз шукати цю статтю чи перевіряти десь по каталонських джерелах цю інформацію. Бо вся його кар’єра, все його життя говорить про те, що це – правда.

Gracias Andres.

А в “Барселоні” залишилося всього три футболісти тієї великої команди. Всі три нинішні віце-капітани. Перший із яких уже в серпні місяці вийде на “Камп Ноу” проти цієї ж “Севільї” уже як капітан.

P.S. Той самий гол. Той самий момент.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s