Мабуть, такого в європейській історії (принаймні, часів національних держав) ще не було.

Михеїл Саакашвілі одночасно веде політичну боротьбу у двох країнах – Україні та Грузії.

Після реадмісії з України до Польщі і переїзду до Нідерландів Саакашвілі не заспокоївся і продовжив тему “бариги” та свого “Руху Нових Сил”. Зокрема, закликає тих, хто ще вірить у його прожекти, на чергову “революцію” 18 березня.

Але буквально учора він записав відеозвернення до своїх грузинських поплічників, закликавши викинути на мороз владу Іванішвілі. Викинути через вибори, до речі, а не через революцію.

Цікаво, чому в Грузії він не закликає ні на революцію, ні навіть на дострокові вибори (планові аж у жовтні цього року – міг би й підігнати хід історії, в Україні ж чомусь вимагає і революції, і відставки президента)?

Найвеселіше у всій цій історії те, що Михеїл не є громадянином жодної із цих двох країн. Грузії – з 2015-го, України – з 2017-го. Але в політичного суб’єкта цих країн продовжує гратись.

Може, його в Московію відправити? Громадянства теж не має, колись рівнявся на Путіна (на самому початку свого президентства), війну 2008-го не при Путіну почали, а при Медведєву (формально, та все ж), ворог Порошенка. Чудові стартові позиції для початку політичної кар’єри у ще одній пострадянській країні!

Або не так. Уявіть собі, що буде, якщо його партії виграють вибори і в Грузії, і в Україні. Мир, дружба, чурчхела – аж до об’єднання у такий собі КРС* (Картвельсько-Руський Союз)! Як Австро-Угорщина чи там Боснія і Герцеговина.

і ще цікаво, як відреагують його українські фанати на відновлення Саакашвілі грузинського вектора його полум’яної діяльності. Чи зрозуміють, що – все? Чи й далі будуть вірити у Нью-Васюки?

* КРС – крупний рогатий скот. Ну, просто так збіглося.