Не розганяйте зраду. Послухайте дядю Вову.

Звісно, народ добряче поплющило після тих обіймів нашого олімпійського чемпіона із “олімпійським атлетом з Росії”. А я вам скажу, що це все – є-рун-да.

По-перше, на тому фото не наш спортсмен примазується до московита – а навпаки. Чемпіон же наш. А той так собі – бронзовий, хе-хе, призер. Тому тут Україна виглядає з позиції “старшого брата”.

По-друге, навіть якщо наш чемпіон триста разів ватнік і взагалі збирається в Московію після цієї Олімпіади – хай валить. Ця медаль залишиться в скарбничці збірної України. А він може їхати собі хоч на Берег Свинячих Копит.

І оце фото теж залишиться в історії. Наш прапор на вершині – а по ліву руку від нього чувачок із іграшкою, приблуда без роду-племені. ОАР, одним словом – Об’єднана Анонімна Республіка. Іхтамнєт.

А те, що там московитські ЗМІ пишуть про “внє палітікі”, “братья навєк” та іншу традиційну для себе лабуду – так ви не читайте цих бевзів. Уже ж давно і остаточно зрозуміло, що вони там всі ударені по голові імперсько-радянськими міфами, та й взагалі прибацані по повній програмі. От і не ходіть туди, воно вам треба. Знайшли собі рок-ідолів і кумирів молодьожи.