В пострадянському інфопросторі гуляє така думка, що північ Казахстану за певних умов може відійти до Московії – мовляв, там багато московитів, тому (натякаючи на Донбас і Крим)… Але є суттєва різниця.
Так, дійсно, в 6 північних областях Казахстану від третини до половини населення – московити. Але це ж Казахстан. Де Назарбаєв керує так, що за московитський сепаратизм дають реальні строки. Так що на місці московистьких ьімперців я б не про Казахстан думав, а дещо про інше.
Ось про цей регіон.
Давайте розглянемо національний склад (у відсотках) цих шести республік.
Мордовія
Московити – 53,16
Мордва – 39,91
Татари – 5,20
В Мордовії московитів поки більшість. Але і тут, і всюди в республіках регіону за останні років 30 їх кількість скорочується.
Чувашія
Чуваші – 65,10
Московити – 25,83
Татари – 2,73
Мордва – 1,04
Тут, як в Казахстані.
Марій-Ел
Московити – 45,08
Марійці – 41,76
Татари – 5,51
Московити перші, але якщо до марійців доплюсувати татар – ситуація протилежна. А через років 10 і доплюсовувати не треба буде.
Татарстан
Татари – 53,15
Московити – 39,65
Чуваши – 3,07
Тут ситуація, схожа на казахстанську – московитів багато, але хай вони спробують рипнутися.
Удмуртія
Московити – 59,98
Удмурти – 26,99
Татари – 6,50
Найкомфортніший нині для московитів регіон.
Башкортостан
Московити – 35,19
Башкири – 28,79
Татари – 24,78
Чуваші – 2,64
Марійці – 2,55
Московити перші – але порахуйте башкирів і татар разом.
Якщо порахувати в цілому, то московити в цьому регіоні – найбільша нація, але їх там уже менше половини від загальної кількості. А татар майже третина.
Тому за певних умов саме татарський фактор буде визначальним. Ви ж не забули, що Татарстан і досі на особливому становищі в Московії, як і Чечня? І що в РФ вони увійшли по суті аж 1994-го. І в паспортах у них своя окрема сторінка. І націоналістичні рухи там досить сильні – які, у разі чого, місцева влада вльогкую використає.
Є один нюанс. У Татарстана немає кордону з якоюсь іншою державою. Він увесь у межах Московії. І вся ця умовна “Поволзька Конфедерація” теж. Але! Давайте звернемо увагу на область, яка відділяє цей регіон, конкретно – Башкирію і трошечки Татарстан – від Казахстану. Це Оренбурзька область.
Московитів там 75%, так. Але разом з тим – 7,5% казахів (ця територія здавна була близькою до казахів) і 6% татар. І давайте подивимося, як же вони розкидали по території області.
Чорний колір – це райони, де казахів до 50%. Сині – більше 20%. Блакитні – більше 10%. (А є ще й “татарські” райони, он два зелених, там їх точно половина від усьогг населення.)
А тепер зверніть увагу на ділянку області, яка відділяє Башкортостан-Татарстан (салатовий колір) від Казахстану (жовтий). Бачите, яка там, на сході Оренбуржя концентрація не-московитського населення? І це після років радянської русифікації. До речі, я так собі думаю, що ту частину спеціально в РРФСР залишили, щоб не було кордону між поволзькими АРСР та Казахською РСР.
Так що на місці Кремля я б дуже потурбувався про схід Оренбурзької області. Всякого там може трапитися, особливо коли центральна влада ослабне – а вона рано чи пізно ослабне…
Дякую за цікавий матеріал. На мою думку не все так оптимістично. Справа в тому, що аборигени які проживають в цих губерніях не надто відрізняються від колоністів. Пересічний чуваш чи мордвин так само гутарить і матюкається по расєйськи, п’є білу, ходить до православної церкви. З перелічених етносів лише башкіри (так само як і татари та чеченці) менше асимілювали, завдяки належності до іншої світової релігії – ісламу. Щодо боротьби Башкірії і Татарії за суверинітет, то більшу роль тоді відігравили політико-соціальні, а не етнічні фактори. Це вимоги вигіднішого розподілу прибутків від природніх багатств (в першу чергу видобутку нафти) та індустрії (нафтохімія, КамАЗ…), ну і, звісно, більший вплив на усе з боку місцевих еліт. В інших суб’єктів таких ресурсів немає, а отже і козирів для вагомішої позиції та сподівань на краще самостійне життя.
ПодобаєтьсяПодобається