Чому Калашніков, а не Сахаров?

У Суворова в його книжках із циклу про початок Другої світової та “Великої вітчизняної” є одна дуже цікава деталь. Деталізація, я б навіть сказав. Пам’ятаєте епізод про ялові чоботи (на самому початку “Дня М”)?

Суть цього суворовського зауваження в тому, що – бери доступні факти і аналізуй. Аналізуй, проводь паралелі, роби висновки. Бо все в світі не робиться просто так. Щось обов’язково щось означає або на щось натякає. Якщо в газеті “Правда” на початку 1941-го року різко міняється тон і ставлення до Другої світової в цілому і Німеччини зокрема – це не просто так, а для чогось і кимось наказано. І таке інше.

Так от я про що. В Москві давєча відкрили пам’ятник автомату Калашнікова. Ні, ну формально це, звісно, пам’ятник самому Калашнікову – але ми ж із вами чудово розуміємо. Так от – ось вам така точка. Така подія. Такий показовий епізод. Не пам’ятник Сахарову відкрили, який боровся із режимом, із тоталітарним совком – йому пам’ятника досі не поставили, щось там обіця-а-ають аж на 2021-й рік. В Єревані стоїть пам’ятник Сахарову, а в Москві – ні. А чому?

Та саме тому, чому поставили Калашнікову. Нинішній Московії не потрібна реальна боротьба за свободу і мир. Нинішній Московії потрібна мілітарна просякнутість суспільства. Потрібен “культ калашнікова”, якщо хочте. Не обов’язково для великої війни – її, скоріш за все, не буде, не в тій ваговій категорії нині Запорєбрік. Але побрязкати зброєю – це запросто. От тому і ставляють пам’ятник цій самій зброї.

Тут ще цікава алюзія на те, що “калаш”, наприклад, на гербі Мозамбіка. Чи не спроба нагадати про це? Чи не спроба хоча б натякнути на можливе повернення впливу на ці країни третього світу? Путінська Московія в геополітичному плані майже ж нічим не відрізняється від брежнєвсько-андроповського совка. І ті спонсорували міжнародний тероризм (ба більше, створили), і ці спонсорують. І ті розпалювали багаття війни по світу, аби вигадати собі щось чи хоча б піднасрати Заходу – і ці теж. Нічого нового, та й дивно, якби КДБшник не використовував методику свого вчителя.

Отже, поки в Москві відкривають пам’ятники Калашніковим, а не Сахаровим – це вам показник, що пацієнт не вихворюється, а болячка, навпаки, прогресує. Не розслабляємося.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s