Вчора заспорив з одним свідком Церкви святого Михеїла. От він каже, що кращого, успішнішого політика, ніж Саакашвілі, в Україні немає. А я згадав…

Згадав 2008-й. Коли Саакашвілі у війні з Московією не підтримала навіть Україна, де президентом був його кум Ющенко. Україну Порошенка у війні з Московією підтримав увесь цивілізований світ. Хто тут кращий дипломат?

Прем’єр Жванія, який заважав президенту Саакашвілі – був убитий на посаді за незрозумілих обставин. І ниточки, за деякими версіями, ведуть в тому числі до президента. Прем’єр Яценюк, який заважав президенту Порошенку – подав у відставку, і зараз не знімає передачі про президента з будкою, а навпаки, збирається об’єднуватися із ним в одну політсилу. Хто тут виглядає краще?

Саакашвілі на початку президентства мав колосальну підтримку (96% на виборах) і тотальну владу (президентський пост, більшість – не коаліційна, а його партії – в парламенті, підконтрольний – після убивства Жванії – уряд). При цьому великою мірою успіхи Саакашвілі базуються на фінансових вливаннях головного грузинського бізнесмена Бідзіни Іванішвілі – сам Іванішвілі говорив мільярд долярів, що для масштабу Грузії – дуже серйозні речі. (Про західних донорів не кажу, це інша справа. Хоча й це забувати не можна.) Але як тільки дороги Саакашвілі та Іванішвілі розійшлися – уже на найближчих виборах Саакашвілі програв, і на цьому його кар’єра фактично завершилася.

Порошенко як мінімум 2014-го, зі всією очевидністю, серйозно залежав від українських олігархів. Але нічого подібного на історію з Іванішвілі ми не бачимо. (Це звісно можна трактувати як і мінус – але водночас це і певний плюс йому за успішну політичну боротьбу.)

І ще одне. Тут з Порошенком порівнювати не можна, бо він ще при владі. Але є Ющенко, яким теж багато хто був незадоволений. Та ніяких кримінальних справ проти нього не відкрили – ні попередня, ні нинішня влади. Саакашвілі ж тікає від власноруч реформованої судової системи. Одне з двох – або так реформував систему, або є реальні підстави тікати.

P.S. А на аргумент “Саакашвілі он як реформував Грузію, Порошенку таке і не снилося” (і це правда, між іншим), я парирую, що розміри країни, її стан, вплив бізнесу і на бізнес, можливості самого президента – дещо відрізняються. А ще згадаю Гройсмана, якого називали найуспішнішим мером в Україні, і який дійсно зробив з Вінниці цукерку (“Рошен” гггг). Ну а що, України 45 мільйонів населення, Грузії – майже 4, Вінниці – 350 тисяч. Приблизно те на те й виходить 😉

P.P.S. Для тих, хто таки дочитав до кінця, скажу – я сам не впевнений у правоті своїх слів щодо Порошенка. Але хіба ці приклади не варті хоча б того, щоб їх розглянути – а не відмахнутися зі словами “та шо тут порівнювати”.