Дніпровський депутат сам не зрозумів, як промовисто він проговорився.

До сьогодні ви – навіть ті, хто живе в Дніпрі – навряд чи знали такого Сергія Суханова. Це депутат місцевого рівня. Один із сотень таких же місцевих депутатиків. Але тепер він стане знаменитим на всю Україну. Бо він чесно і відкрито – очевидно, навіть не підозрюючи про це – розповів, кому і навіщо потрібен так званий “День знань”.

Це така його реакція на те, що в Дніпрі мер заборонив депутатам шлятися по “лінійках” (хіба якщо вони своїх дітей-внуків ведуть, як приватні особи). Бачите – яка у людини істерика.

Але істерика – то таке. Тут головне – його мимовільне зізнання. Зізнання в тому, що “1 сєнтября” існує для депутатів і директорів. Це їх свято, це вони “нормально отмєчают”, вишиковуючи дітей, як зека у в’язниці, і насираючи їм та їхнім батькам у вуха все те, що їм взагалі не потрібно.

Саме тому в цивілізованому світі ніяких “лінійок” і святкувань не існує. Мабуть, там директорам і депутатам це не потрібне.

(Я вже не кажу про отаке от пекло в одній запорізькій школі: “Репетиції свята Першого дзвоника тривають четвертий день з ранку до опівдня. За чутками, до таких ретельних приготувань вдалися через те, що сьомій школі 1 вересня очікують на візит міського голови Запоріжжя Володимира Буряка”.)

Повторю ще раз те, про що я казав. Ніяких “на усмотрєніє шкіл”. НІ-Я-КИХ. Тільки повна заборона – під страхом негайного звільнення – всіх цих совкових атрибутів. Невже міністр Гриневич не може поїхати до Європи чи США і подивитися, як у нормальних людей проходить перший день після літніх канікул? Чи їх ліньки?