Чергова “геройська” історія – і чергові дифірамби. Коли це закінчиться?

Українці – упертий і цілеспрямований народ. Їм підсовують одного героя, вони ним очаровуються, потім, коли приходить логічний час і герой виявляється не зовсім героєм – матюкає всім кагалом, викидає на смітник історії. І починає очаровуватися новим героєм.

Так було завжди, ще з 1991-го року і так званих “нацдемів” починаючи – які під шумок злили майбутнє країни комуністам, відмовившись після домовленостей з ними від виборів в ВР на початку 1992-го (а тепер згадайте вибори 1994-го, список їх учасників і результати). І аж до новітніх героїв – людину-парасюка, яка “прогнала Януковича”, Гадю Савченко та інших.

І нічому українці не учаться. Зате учаться ті, хто підсовує їм цих “героїв”. Ось, наприклад, нового підсунули – т.зв. журналіста Остапа Дроздова. Чувак вигнав когось там зі студії за московитську мову – і все, він уже герой.

Ні, ну не те щоб прямо весь він, а тільки лівий мізинець. Тобто тільки цей випадок. Але! Зважаючи на те, що той самий Дроздов фактично працював проти держави Україна – і ефірами  з Медведчуком, і заявами про “геноцид”-мобілізацію, – а люди про це уже забули і готові хвалити його за “справжній подвиг”, це лише перший крок.

Ті, хто смикають за такі ниточки, чудово зрозуміють, що клієнт “солодкий”. Що він уже ковтнув наживку – і ковтатиме далі. Спочатку хвалячи цей один вчинок, а потім, коли таких спектаклів набереться вдосталь – і Дроздова в цілому.

А далі… А далі можуть бути варіянти. Або на своєму нинішньому місці закидати в прикормлені маси відповідні меседжі – або навіть у Верховну Раду. Парасюк, Савченко, Ярош гарантують це, друзі. Гарантують…

Правда, є шанс, що українці перестануть гратися в гру “Сотвори собі кумира”. Але… Можете самі оцінити вірогідність цієї події.