Цікаве фейсбучне спостереження, жартівливе – але чим чорт не бавиться.

Ось, читаю такий пост.

Нічого особливо, звичайні українські проблеми. Але мене зацікавило перше речення. Оця от свідома чи несвідома заміна назви міста на його статус.

Це, звісно, може нічого не означати. І скоріш за все нічого не значить в цьому конкретному пості. Але в цілому, коли спостерігаєш таке не раз і не два – складається таке враження, що люди дійсно вважають – столиця без води це катастрофа. На відміну від провінції. Ну ось, наприклад, коментар під цим постом, відповідь мені:

Бачите – людина сама згадала совок. Де дійсно – все було жорстко централізовано, і статус дійсно грав ключову роль. Москва і Пітер мали найкращі умови, далі столиці республік, далі обласні центри, і так далі, аж до забитих поліських сіл чи середньоазійських аулів.

Але – Радянський Союз закінчився. І зараз, особливо після децентралізації, логіка “якщо в столиці немає води – то це вже край”, вона ж не працює. Якщо в Києві мер чи хтось там відповідальний за це діло – мудак і ворюга (припустимо), а десь в Нетішині чи Івано-Франківську, припустимо, класний, розумний і відповідальний чувак – то чому там має бути гірше? Тільки тому, що Нетішин – не столиця?

Дивним чином радянська, точніше, російська модель (бо там вона і не закінчувалася ніколи, історії про “москвичей и замкадышей” – одна із характерних фольклорних рис московитів, там на цьому цілий культурний пласт заснований – див. картинку вище) і досі живе в Україні. Колись, в жирні і спокійні 2000-і роки, були такі розмови, як скоро кияни перетворяться на москвичів – у своєму ставленні до провінції. Потім в силу різних причин тема стала неактуальною – не до подібних витребеньок, коли в країні катаклізми світового масштабу. Та й, чесно кажучи, кияни не є ніякими москвичами – для цього і часу треба більше, і умови відповідні.

Тому все це скоріш несвідомо, ніж зумисно. Але якраз є привід звернути на імовірність подібного розшарування – і унеможливити його. Причому не тільки на рівні “Київ-провінція”. Це ж існує і на обласному, і на районному навіть рівні. До того ж, коли це несвідомо проскакує в постах на ФБ – це одне. А коли це втілюється в, наприклад, бюджетному фінансуванні – це геть інше. Куди у нас витрачаються гроші в першу чергу? Плиточку біля ОДА замінити, асфальт біля мерії перекласти. А чим спальний район гірший за центр міста?  Тим, що там якісь чиновники працюють?

Або давайте попереносимо столиці. України – в Кропивницький, Запорізької області – в Токмак, Волинської – в Ковель (чіткий географічний фактор – центр регіону). І будемо так раз на 20 років переносити – якщо у нас інших варіантів для благоустрою, крім статусу (міста, району, вулиці), немає. Та й, мабуть, це все-таки простіше – ніж відучити чиновників і політиків від совкової централізації. Хай тоді ця вертикаль попрацює на інші міста, правда ж? 🙂